Для сповідників і Старого, і Нового Заповіту свято звільнення з рабства зветься однаково: Пасха. Символіка «двох» свят подібна, утім розкривається у повну картину лише при їх поєднанні. І тоді стає зрозуміло, що Пасха старозавітня означила вихід обраного народу з єгипетського (фізичного) рабства, а Пасха новозавітня стала точкою відліку для виходу всіх народів землі з рабства духовного. І що це не два окремі свята «різних релігій», а етапи єдиного явища тривалістю в тисячоліття. На думку рабина Київської месіанської спільноти (якій у січні виповнилося 15 років) Бориса Грисенка, нині повноту Песаха відзначають хіба що месіанські євреї, які вірують в Месію–Ісуса, дотримуються і старовинних біблійних свят, і новозавітного Христового вчення, яке сповнило Старий Закон.