Табачник №2

Хтозна, як у студію до Савіка Шустера підбирають «кнопкодавів», котрі покликані віддзеркалювати нібито ставлення всієї України до обговорюваних у ток–шоу тем, але минулої п’ятниці результат голосування цієї аудиторії був особливо кричущим: 63 відсотки — за союз України, Росії й Білорусі. Таким чином присутні на «Шустер live» відреагували на ініціативу молодого і рвійного депутата Держдуми РФ Євгена Федорова створити такий союз зі столицею в Києві вже до 2020 року.

Воно б і нічого — мало які провокації влаштовують на політичних ток–шоу в погоні за рейтингом. Сіль питання — в іншому: ідею з союзом України, Росії та Білорусі підтримав наш віце–прем’єр–міністр Володимир Семиноженко. Мовляв, правильно люди кнопки тиснуть, от і я ж за те — треба просувати цей проект, бо саме союз із Росією зробить Україну успішною. Сказано все це було з улесливою в напрямі Москви посмішкою і — хто б сумнівався — старанною російською мовою, яка, очевидно, буде офіційною в Союзі УБР.

Хтось скаже — ідея нездійсненна, годі звертати на неї увагу. Власне, український політикум і не звертає, у кращому разі відгукується гнівними заявами окремих партійних бонз. Але ви уявляєте, що було б із заступником голови уряду нормальної європейської країни — Польщі, Фінляндії, Литви тощо — якби він публічно, прямим текстом підтримав ідею здачі державного суверенітету (хай навіть частини цього суверенітету)? Та вже наступного дня його змела б хвиля народного обурення — ще раніше, аніж відправив би у відставку парламент.

Семиноженко вчинив саме так. Він порушив присягу урядовця, складену лише два тижні тому (в ній обіцяв, зокрема, «додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України»). Академік Семиноженко, який у Кабміні очолює гуманітарний напрям, як людина честі мав написати заяву про звільнення за власним бажанням. І надалі все–таки думати перед тим, як говорити, хай навіть загальний «угар» від всеохопного здобуття влади «регіоналами» в цій країні дуже міцний.

Ясна річ, що заяву наш пан нарцис не напише — не для цього він виборював для себе таке «понтове» крісло, розвішуючи після перемоги Януковича по всьому Києву бігборди зі своїм портретом–нагадуванням.

Відтак — інше запитання: чи влаштовуватимуть українські патріоти масові «атниСеминожні» акції? Чи вся пара пішла у свисток імені Табачника?