Дивись у корінь!

Коли торік учасниця «Битви екстрасенсів» на одному з телеканалів Дарина С. зробила сенсаційний прогноз про можливу техногенну катастрофу на Дніпрогесі, це здебільшого викликало скепсис. Згодом версію можливої руйнації греблі і затоплення значної частини Запоріжжя оприлюднили місцеві ЗМІ, відтак міський голова Євген Карташов, посилаючись на висновки фахівців, тоді виступив з офіційним спростуванням: «Не вірте, Дніпрогес простоїть ще 300 років! Служби експлуатації постійно відстежують технічний стан тіла греблі — відхилень не зафіксовано».

Водночас саме минулого року запорізька мерія вела активні перемовини зі Світовим банком (з його директором по Україні, Білорусі і Молдові Мартіном Райзером зустрівся Євген Карташов) щодо відкриття кредитної лінії для модернізації Дніпрогесу–2 та реконструкції греблі. Не такої вже, судячи з усього, і надійної. Не можна не зважати на гіркий досвід росіян: ніхто ні на йоту не сумнівався у міцності греблі (висота — 245 метрів, основа — 110 на 1066!) Саяно–Шушенської ГЕС, однак у серпні 2009 року навіть ця «будівля комунізму» зазнала руйнівної катастрофи.

Оптимізм міської влади не відбив бажання пересічних запоріжців прислухатися до голосу її опонентів. А ті нагадують, що до спорудження ГЕС Дніпро прямував на південь, пересікаючи Запоріжжя між майданом Пушкіна і вулицею Гагаріна (наразі тут земляна дамба), і якщо з бетонною греблею таки щось трапиться, то всі мікрорайони міста, окрім Хортицького і Комунарського, опиняться під водою, вже не кажучи про те, що хвиля з верхнього б’єфа, вирвавшись «на волю», може дістатися навіть Запорізької АЕС у Енергодарі!

«Доки Дніпро тече, турбіни крутяться і генерують кіловати, то все гаразд, — сказав автору цих рядків кандидат геолого–мінералогічних наук, завідувач кафедри Дніпропетровського Національного гірничого університету Валерій Ішков. — А якщо, не дай Боже, остаточно підтвердиться і «спрацює» додатковий техногенний ризик, який ми виявили спонтанно? Йдеться про глибинний розлом у земній корі якраз під Дніпровською ГЕС».

Науковець згадує, що думка перевірити об’єкт на міцність виникла майже випадково, коли їхня експедиція проїжджала греблею. Почали вивчати питання і «одержали конкретні доказові факти розлому. Не в тілі власне греблі, а під нею, у земній корі». «Багато чого ми з’ясували, реалізовуючи програму «Дніпровські пороги» на прохання Дніпропетровського общинного фонду. Одні фотознімки з космосу чого тільки варті! — каже вчений. — Потрібно дослідити цей розлом ґрунтовніше, з’ясувати, наскільки реальними можуть бути зміщення під ним. Бо ж зрушення у земній корі постійні, питання — в амплітуді й векторі цих зрушень...».

Очільники обласної влади результати досліджень сприйняли скептично. Щоправда, потім таки долучили до вивчення проблеми фахівців ВАТ «Укргідроенерго». За дорученням Запорізької облдержадміністрації, ті вивчили надісланий мерії лист–пропозицію громадської організації «Дніпропетровський общинний фонд» і підтвердили факт існування глибинного розлому в земній корі. Водночас стверджуючи, що експедиція Дніпропетровського НГУ... «винайшла велосипед»: нам, мовляв, давно відомо, що головне річище Славутича і його рукавів у районі греблі Дніпрогесу пролягає вздовж лінії тектонічних порушень Миколаївського, Дніпровського і Хортицького розломів, а їх схему розробив Інститут геофізики НАН України. Геолого–тектонічна структура Запорізького блоку архею Українського кристалічного щита добре вивчена, відтак це, мовляв, не можна вважати відкриттям дослідників Дніпропетровська.

Фахівці «Укргідроенерго» акцентують ще й на тому, що проектувальники досконало вивчили скельну основу і врахували інженерно–геологічні умови для будівництва. Саме тому витримала гребля і спроби руйнації під час війни, й екстремальні умови експлуатації під час спорудження ГЕС–2 у 1971—1973 роках. А в липні 2007 року міжвідомча комісія підтвердила відповідність Дніпрогесу своєму функціональному призначенню та вимогам проекту. Одначе унікальний об’єкт таки потрапив у лещата пильнішої уваги, тому до низки додаткових досліджень греблі планують залучити і фахівців Дніпропетровського університету.