Віртуальна пігулка

Електронний облік пацієнтів та відвідувачів двох підпорядкованих поліклінік у четвертій міській клінічній лікарні Полтави започаткували півтора десятиліття тому. Однак якщо тоді йшлося, в основному, про зменшення за рахунок комп’ютеризації внутрішнього паперового «валу», насамперед у реєстратурах, то сьогодні ті ж таки електронні новації вийшли далеко за межі «домашнього» вжитку. Тільки–но презентований сайт лікарні «відкрив» її практично всьому світові. А найголовніше — наблизив медичний заклад до безпосередніх споживачів його послуг.

Адже у мешканців найбільшого району обласного центру з’явилася можливість за допомогою інтернету в будь–який час доби знайти свою дільницю обслуговування, познайомитися з «персональним» сімейним лікарем чи потрібним вузькопрофільним фахівцем, дізнатися про графіки їхньої роботи тощо. Візити ж до них на певну годину можна «замовити» по телефону. Причому такі замовлення, як і виклик лікаря додому, фіксує електронна система, що допомагає регулювати навантаження на спеціалістів, контролювати їхню діяльність і водночас суттєво зменшувати черги. Окремий розділ сайту дозволяє написати і передати, так би мовити без посередників, електронного листа адміністрації лікарні. Є тут і віртуальне опитування стосовно якості одержаних медичних послуг.

Зрештою, меж технічному вдосконаленню, як відомо, немає. Тож сьогодні в четвертій міськлікарні найактивніше працюють над упровадженням «фірмової» комп’ютерної новинки — електронної амбулаторної картки хворого. Вона, за словами головного лікаря Леоніда Куроєдова, діятиме фактично паралельно зі звичайною паперовою медичною карткою, стандарти якої затверджені профільним міністерством. Однак якщо знайомі більшості з нас медкартки мають властивість «губитися» в потрібний момент, і зазвичай страждають неповнотою інформації, то своєрідна електронна «енциклопедія» стану здоров’я кожного пацієнта із зазначенням спадкових та набутих хвороб, результатів фахових обстежень, стаціонарних і амбулаторних лікувань, показників аналізів тощо будуть «під рукою» у медиків практично завжди (зрозуміло, доступ до цих конфіденційних даних сторонніх осіб блокується за допомогою спеціальних паролів).

Тож аби «докопатися» до першовитоків недуги, простежити її динаміку, лікарю в багатьох випадках не потрібно буде вкотре «ганяти» пацієнта по кабінетах колег чи лабораторіях — достатньо зазирнути в «досьє» свого комп’ютера. До речі, останніми медичний заклад забезпечив усіх без винятку сімейних лікарів (їх тут уже півсотні), зовсім «не для меблів» стоять комп’ютери і в лабораторіях та кабінетах спеціалістів, які ведуть прийом у поліклініках. Функціонування локальної лікарняної мережі забезпечує програмний комплекс «Госпітальна система», розроблений однією з київських фірм. Водночас пан Куроєдов переконаний: настав час залучити до єдиної міської корпоративної мережі й інші провідні медичні заклади Полтави. Бо ж споживачів їхніх послуг навіть із однієї родини неможливо «прив’язати» винятково до «своєї» лікарні чи поліклініки.

І якщо до когось із них викликають, скажімо, «швидку», то для її лікарів така «миттєва» електронна інформація про стан здоров’я пацієнта подекуди стане буквально рятівною. Керівники медичної галузі міста й області такий поступ до новітніх інформаційних технологій усіляко підтримують. Хоча й розуміють: без суттєвих фінансових ін’єкцій у цій справі не обійтись. Однак той факт, що в 4–й міськлікарні Полтави згадані технології впроваджують за позабюджетні кошти, також досить промовистий. Вивчати досвід колег сюди приїздять сьогодні навіть зі столиці. Особливо повчальний він тим, що йдеться про «звичайну» комунальну лікарню, а не про якусь «козирну». За інформацією Леоніда Куроєдова, аналогічних новацій у «споріднених» комунальних медичних закладах України взагалі немає — ними поки що можуть похвалитися тільки деякі відомчі.