Що згоріло — не згниє!

Прибутки в агровиробництві традиційно значною мірою залежать від погоди. Повінь, засуха, вимерзання — ось основні ризики, від яких безпосередньо залежать й обсяги врожаю, і доходи як кожного окремого аграрія, так і країни в цілому. Стабілізує ці показники у «несприятливі» роки уряд, виділяючи значні кошти з резервного фонду та держбюджету для компенсацій. Проте за нестачі бюджету знайти необхідні кошти непросто. І аграрії залишаються сам на сам зі своїми збитками. Змінити ситуацію може агрострахування, нещодавно розроблена концепція якого передбачає заохотити селян користуватися послугами страхових компаній. Однак брак коштів у аграріїв та законодавча невизначеність робить його дорогим задоволенням.

Страхуватись? На це немає коштів!

«Яка страховка, якщо навіть на посівну грошей бракує! Намагався в банку кредит узяти, так навіть під 30 відсотків річних не дають. Хоч би на добрива та пальне вистачило», — емоційно прокоментував «страхові настрої» аграріїв чернівецький фермер Артем Федельников.

Дозволити собі страховку можуть лише «великі агрохолдинги, які отримують достатні прибутки». «Дрібному чи середньому фермеру це не під силу», — наголосив він. Проте й у великих агрохолдингах звертатись до страхових компаній не поспішають, адже при «настанні страхового випадку дуже складно добитися виплат».

Зменшення попиту на аграрні страховки зафіксували й експерти ринку. На відміну від 2008 року, коли аграріям виплатили 72,8 мільйона гривень бюджетних коштів як компенсацію 50–ти відсотків витрат на страхування, в 2009 році держдотація не виділялась. «Відсутність держпідтримки агрострахування, а також економічна криза викликали різкий обвал ринку. У багатьох аграріїв був брак коштів, тому відповідь на питання «Страхуватися чи ні?» в основному була негативною», — розказав керівник проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні» Гару Роше.

Відчутно скоротилась і площа застрахованих посівів. Якщо у 2007 році вона становила 2,36 мільйона гектарів, а в 2008–му — близько 1,17 мільйона, то в 2009–му — вже менше півмільйона. Для порівняння: лише посіви пшениці в Україні займають близько 10 мільйонів гектарів. Зростання ринку експерти прогнозують лише після відновлення державою субсидування страхування в колишніх обсягах. Так, експерти IFC вважають, що подібні дотації дозволять ринку зрости у два—чотири рази, як це було в 2006—2007 роках.

Аграріям треба самостійність

Експерти ж страхового ринку відродження «аграрного сегменту» вбачають у його окремому виділенні. Так, окрему ліцензію на «страхування сільськогосподарських ризиків» пропонує запровадити Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг). Це дозволить мати чіткіші дані щодо агрострахування, а отже, й більш активно впроваджувати його. «Сьогодні ліцензія видається на окремий вид страхування, а з агрострахування не видається, і, таким чином, у нас повна відсутність даних із цього виду послуг», — повідомила член Держфінпослуг, директор Департаменту пруденціального нагляду Ольга Тимошук.

Вона зазначила, що на сьогодні страхові компанії отримують ліцензії винятково з видів страхування, передбачених законодавством. При цьому дані з агрострахування, зокрема зі страхування тварин і посівів, відносяться до страхування майна. Таким чином, комісія, отримуючи звітність, бачить лише консолідовані дані зі страхування майна, при цьому виокремити звідти страхування сільгоспризиків поки неможливо.

«Можливо, ліцензія (на агрострахування) буде розбита на дві, тому що все–таки є велика специфіка між страхуванням тварин і страхуванням сільськогосподарських рослин. Думаю, в процесі роботи ми визначимося, найголовніше, аби це був окремий вид, аби ми мали змогу отримувати хоч якусь статистику», — вважає директор департаменту.

Точніші законодавчі рамки сільськогосподарського страхування дадуть змогу регулювати ринок послуг і з часом навіть здешевити його. «Страхування аграрних ризиків дуже дороге. Отже, має бути створений своєрідний пул всередині країни, який би об’єднував вітчизняних страховиків», — вважає експерт. Така схема дозволила б страховикам утримувати на собі лише частину ризиків, а решту віддати на перестраховку на міжнародний ринок. «Але для всього цього потрібна єдина рушійна сила, якої, на жаль, поки немає», — підсумувала Ольга Тимощук. Законодавчо утвердити такий механізм має розроблена Концепція агрострахування. Зараз її проект погоджується профільними міністерствами та відомствами, а також аграрним комітетом Верховної Ради.

ФАКТИ

За даними проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні», минулого року аграрії активно «підстраховували» найбільш прибуткові культури: пшеницю (42 відсотки), ріпак (32 відсотки) та ячмінь (24 відсотки).

ДО РЕЧІ...

Тут не до страховки

Посівна в цьому році «профінансована погано», оскільки аграрії мають тільки половину грошових коштів, необхідних для проведення весняно–польових робіт.

«Посівна профінансована досить слабко, на неї потрібно в цілому в країні 24 млрд. грн., а своїх приватних коштів сільгоспвиробники мають тільки 12 млрд. грн., і 12 млрд. грн. їм ще не вистачає », — заявив міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. При цьому він додав, що Мінагрополітики зараз вживає термінових заходів для забезпечення аграріїв країни паливом і мінеральними добривами.

«Необхідних коштів поки немає, але ми в Мінагрополітики терміново шукаємо форми виділення коштів аграріям країни, щоб через форварди, через агрофонди виділити їм паливно–мастильні матеріали та добрива», — відзначив міністр.