Якого Миленького?..

В Україні вже стало традицією боротися за виборні керівні посади не «природним шляхом», а в судових залах, використовуючи недосконалість законодавства. Схоже, що без участі Феміди не зможуть розв’язати «президентське» питання й у Федерації гандболу України.

Минулої суботи в київському Будинку вчителя було заплановане проведення звітно–виборного конгресу, і головним у порядку денному було питання виборів президента ФГУ. Про своє бажання взяти під контроль донедавна найуспішніший командний вид спорту України заявили четверо претендентів: президент гандбольного клубу «Авіатор» Андрій Мельник, керівник пляжного гандболу Сергій Санченко, колишній заступник міністра з надзвичайних ситуацій, майстер спорту Валерій Третьяков та чинний керівник федерації Владислав Миленький. Дивним чином напередодні виборів у списку претендентів опинилася навіть Катерина Самойлик — народна депутатка від Компартії, яка ще до початку конгресу заявила, що взагалі не планує балотуватися на цю посаду.

За класикою жанру, спокійно пройшла лише вступна частина зібрання 188 делегатів — пан Миленький відзвітував про чотирирічну роботу біля керма. Як з’ясувалося пізніше, не всі учасники конгресу отримали право голосу: 49 представників регіональних федерацій опинилися в ролі «туристів»: без статусу колективного члена федерації брати участь у голосуванні не дозволено. Власне, ця колізія й стала яблуком розбрату: Владислав Миленький усупереч регламенту хотів прийняти у гандбольну сім’ю нових членів, тоді як представники його головного конкурента, 62–річного Третьякова, вимагали від головуючого дотримуватись порядку ден­ного, де другим питанням мали бути вибори президента.

Не знайшовши компромісу, пан Миленький оголосив перерву в роботі конгресу на невизначений термін. Але, за словами генерального директора української гандбольної ліги Олександра Шипенка, який прокоментував «УМ» події того дня, будь–яке рішення про призупинення конгресу мало отримати підтримку більшості делегатів. «Голосування ж про перерву не проводилося. Команди Миленького, Мельника і Санченка просто залишили зал», — говорить чемпіон світу 1982 року. Варто зауважити, що це вже третя спроба Владислава Миколайовича відкласти «судний» день у ФГУ.

Більшість (78 осіб) від загальної кількості делегатів, які отримали від мандатної комісії право голосу (а таких було 139), продовжила зібрання. Новим президентом ФГУ обрали Валерія Третьякова, ще один конгрес призначили на червень.

Звісно, що такий перебіг подій не задовольнив сторону, що програла. Миленький заявив, що нове керівництво — нелегітимне і намагається захопити офіс федерації «рейдерськими методами». Він поскаржився на «силовиків» у міжнародні інстанції. Пана Шипенка, якого на скандальному з’їзді обрали віце–президентом, такі заяви дивують: «Наш візит до офісу стосувався лише питань проведення чемпіонату та виступів національної збірної. Розкол у федерації може призвести до призупинення чемпіонату, та й виступам збірної такі події можуть завдати шкоди. Окремі легіонери вже телефонують і цікавляться своєю долею в національній команді», — каже Шипенко.