Упритул до раку

Медичний світ перейшов на новий рівень діагностування онкології: сучасна техніка дозволяє відстежувати фізіологічні процеси на молекулярному рівні. Позитронна емісійна томографія (ПЕТ) — так називається спеціальна технологія ядерної медицини, за допомогою якої можна побачити, як і де зароджується онкологічне захворювання.

Як працює ПЕТ?

Для діагностики на ПЕТ–апаратурі в організм пацієнта вводять радіоактивну глюкозу. Метаболізм цієї речовини в організмі людини дуже добре вивчений, тому для такої важливої місії застосовують саме її. Приєднуючи радіоактивні трейсери (так у даному випадку називається глюкоза) до інших специфічних компонентів, можна відстежити будь–який процес на молекулярному рівні. Поки що вибір трейсерів невеликий, але вчені вже працюють над розширенням цього списку. Коли трейсерів стане більше, лікарі, спираючись на діагностику, зможуть призначати пацієнтові специфічніші ліки, які будуть підходити для конкретної патології та її особливостей.

При ПЕТ–дослідженні на моніторі апарата відображається знімок обстежуваної частини тіла. Ця функція для медицини не нова, проте «фотографії» ПЕТ все ж значно відрізняються від знімків апаратури минулих поколінь. Те, що не покаже МРТ чи УЗД, від сучасної техніки не сховається. Якщо ПЕТ–система знайшла певні порушення на метаболічному рівні, на екрані відобразиться невелика крапка, яку не помітить, наприклад, комп’ютерна томографія.

ПЕТ–системи сьогодні називають найефективнішими у виявленні онкологічних патологій. Проте й у них є свої слабкі сторони. Найбільша проблема для такої апаратури — це дихання пацієнта. Рухи людини (від дихання, роботи серця та просто стояння) спричиняють появу невеликої похибки — неправильної інформації про розташування ураження. Тому крапка на екрані, яка позначає порушення, може бути оточена своєрідним ореолом — як місяць уповні. ПЕТ не завжди може вирахувати правильне місцезнаходження ураження, тому часто цю технологію поєднують із більш точною, але менш «глибинною» комп’ютерною томографією. Хоча у цій «розмитості» зображення лікарі бачать плюси: можна легко визначити центр ураження, а отже, не промахнутися під час променевої терапії та піддати опроміненню меншу площу здорових тканин.

Найефективніше ПЕТ–технології працюють в онкології молочної залози. Вони допомагають виявити злоякісність чи доброякісність новоутворень, не вдаючись до травматичної біо­псії. Ця апаратура також точно встановлює, чи причетні до виявлених порушень пахвові та мамарні лімфовузли. Це допомагає врятувати їх, адже зазвичай під час операцій на молочних залозах ці лімфовузли видаляють. Крім того, ПЕТ може виявляти віддалені метастази, що суттєво позначається на лікуванні.

Українські фахівці з онкології молочної залози поки що придивляються до ПЕТ–систем. Вони аналізують інші способи діагностики ракових захворювань та відзначають їхні недоліки. «Мамографія дає незначне променеве навантаження на організм, але інколи в такий спосіб важко розрізнити кісти. Комп’ютерною томографією ми користуємося, коли потрібно уточнити результат, отриманий при мамографії, — перелічує діагностичний «арсенал» керівник відділу пухлин молочної залози, головний онкохірург Міністерства охорони здоров’я Іван Смоланка. — Магнітно–резонансна томографія — це також уточнюючий спосіб діагностики, дуже ефективний при декількох пухлинних центрах. Проте в нас він не дуже поширений через високу вартість досліджень». Кожен тип діагностування має свої недоліки, тож лікарі сподіваються, що нові технології працюватимуть краще.

Перші кроки

Науковий прогрес повільно, але все ж таки докотився і до нас. Незабаром в Україні запрацюють три ПЕТ–установки: одна — у Донецьку (в Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні) і дві — у Києві (у Клінічній лікарні «Феофанія» та Київській міській онкологічній лікарні). Сучасна система, куплена для донеччан місцевим благодійним фондом, вже найближчим часом «вивчатиме» перших пацієнтів. Водночас установки, які силами держави з’явилися у столиці, ніяк не можуть остаточно «оселитися». У Києві триває оснащення приміщень для техніки «з майбутнього», а самі ПЕТ–системи, складені в коробки, чекають свого часу.

Співробітники американської компанії–виробника апаратів стверджують, що диво–системи зможуть почати працювати через три місяці, не раніше. Солідні конструкції ПЕТ–установок потребують просто–таки ювелірного ставлення до себе. Проте налаштування високотехнологічного обладнання — це ще півбіди. Найбільшою проблемою у нас, як і в інших країнах СНД, залишається нестача кваліфікованих працівників, які вміли б використовувати всі можливості ПЕТ–систем.

З такою проблемою вже зіткнулися у Росії. «Нам надсилають знімки молочних залоз пацієнток, зроблені за допомогою ПЕТ у регіонах, — каже керівник напряму ПЕТ у Росії Ніна Канделакі. — На цих знімках можна побачити навіть «кісточки» від спідньої білизни! Тобто лаборанти, які роблять такі дослідження, навіть не розуміють, що пацієнтка при цьому має бути без одягу... Можна встановити прекрасне обладнання, яке відповідатиме найсучаснішим стандартам, але брак навчальних програм для спеціалістів піддає сумніву успіх цих нововведень».

Плюси для лікаря, пацієнта і держави

Безумовним плюсом ПЕТ–технологій є можливість термінового обстеження з миттєвим отриманням результату. Для лікаря дуже важливо оцінити, як поводять себе ліки, потрапляючи в організм пацієнта, і нова техніка дозволяє відстежити мінімальні зміни в організмі хворого. За словами представника компанії, яка виготовляє ПЕТ–установки, ці системи можуть показати реальний результат уже на третій день після першого курсу хіміотерапії. Нині ж українські онкологи діють у геть інших часових межах: контрольне дослідження роблять аж через два місяці після двох курсів хіміотерапії. Тож про гнучкість системи лікування не може бути й мови. Загалом у стандартних випадках лікарі, які вже випробували ПЕТ–апаратуру, радять застосовувати її тричі: перед початком лікування, через шість місяців та через три роки після нього.

Важливо, що оперативна інформація про найдрібніші зміни в організмі дає можливість вчасно поміняти систему лікування та відмовитися, наприклад, від дорогої хіміотерапії. За даними дослідження, проведеного у європейських онколікарнях, у 38% пацієнтів після повторної діагностики на ПЕТ було змінено схеми лікування. Ще один вагомий факт на користь ПЕТ–технологій — суто прагматичний. Державі вигідно вкладати кошти у систему скринінгу за допомогою ПЕТ, адже турбота про здоров’я громадян повертається «бонусом» у вигляді трудової сили працездатного населення.

«Лист щастя»

У розвинутих країнах скринінгові програми дуже поширені — там налагоджена ціла система залучення громадян до медичних оглядів. У Франції, наприклад, раз на два роки кожна жінка поштою отримує лист із запрошенням пройти скринінг та виявити, чи є у неї онкологічні захворювання молочних залоз. Від такого «листа щастя», як жартома називають його француженки, відхреститися не можна. Принаймні якщо рак виявлять у жінки, яка тричі проігнорувала запрошення, держава не допоможе їй оплачувати лікування.

Зважаючи на серйозне ставлення до здоров’я, у наших західних сусідів теж є проблеми: деякі країни «тримаються» до останнього і не впроваджують сучасні скринінгові системи, сподіваючись заощадити на дорогій техніці. А от зі скандинавських країн варто брати приклад — там програму скринінгу запровадили ще 1986 року. Рубіжним для Європи став 2004 рік — саме тоді подібні програми запрацювали в більшості європейських держав.

Для того щоб запустити систему скринінгу в Україні, треба мати дуже сильну організаційну структуру, стверджують фахівці. «Обладнання — це одне, а от виклики пацієнтів, відстеження їхніх результатів — це надзвичайно об’ємний пласт роботи, — каже голова правління Благодійного фонду «Здоров’я жінки і планування сім’ї» Галина Майструк. — Зараз наша медична система перебуває на такому етапі, що не зрозуміло, як вона взагалі може існувати. У нас замовник та контролер — в одній особі, а так не має бути». На переконання пані Майструк, починати впровадження скринінгу варто з пілотних проектів. «Звичайно, можна оголосити, що ми робимо систему скринінгу по всій Україні, але треба бути реалістами: одразу цього не буде», — переконана вона.

Впровадження скринінгу в Україні борці з онкозахворюваннями між собою називають «наполеонівськими планами» — настільки недосяжною здається зараз ця ідея. Проте вони переконані, що найближчим часом в українців принаймні з’явиться доступ до ПЕТ–діагностики, яка допоможе багатьом пацієнтам подолати рак.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Скільки це коштує?

У Європі обстеження за допомогою ПЕТ–технологій коштує недешево — від 800 до 1000 євро. У Москві (куди вже зараз їздять на обстеження й деякі українці) — 1500 доларів, причому ставати в чергу на дослідження треба за місяць.

Незважаючи на «захмарну» для наших співгромадян вартість діагностики, західні експерти наголошують на економності позитронної емісійної томографії. По–перше, встановлення точного діагнозу за допомогою ПЕТ–системи коштує дешевше, ніж три дні перебування у звичайній європейській клініці (на Заході лише за один день пацієнт платить 500 євро, а про діагноз дізнається, зазвичай, на третю добу). Правда, там діє система страхової медицини, і пацієнт може собі дозволити обстеження за рахунок держави.