Справа на сім мільйонів

Брати Клички, які на початку своєї професійної кар’єри любили завершити поєдинок ще на початку бою чистим нокаутом, зараз не надто тішать численних прихильників такими перемогами. Утім і рівень суперників тепер інший. Володимир, щоправда, два роки тому подолав таким чином американця Тоні Томпсона, але перед цим була пауза без надходжень у графу «К.О.» (knockout) тривалістю п’ять років. А Віталій узагалі востаннє перемагав не технічним, а чистим нокаутом аж у 2001му, коли на ринзі залишився лежати Орлін Норріс. У ніч же з суботи на неділю Кличко­молодший нарешті «прорвав блокаду», заваливши аж за канати американця Едді Чемберса. Таким чином Володимир упевнено захистив чемпіонські пояси за версіями IBF, WBO та IBO, потішивши переповнену 51тисячну «Еспріт­арену» у Дюссельдорфі та телеглядачів 110 країн.

Бойові прийоми Чемберса

Перевага українського боксера по ходу поєдинку не викликала сумнівів, хоча загалом бій був досить нудним, і американцеві не вистачило 12 (!) секунд, аби дочекатися заключного гонгу, а за ним — і рахунку очок від суддів. Мабуть, Едді зарано розслабився, тож пропустив потужний лівий хук, а, заточившись, отримав ще один «постріл» уже без жодного захисту. Після падіння Чемберс деякий час не міг прийти до тями, а вже опісля сказав, що не пам’ятає нещасливого для себе моменту з пропущеним ударом.

Ініціативу до своїх рук українець прибрав ще в першому раунді, заволодівши центром рингу та ганяючи невеличкого претендента (на зважуванні Едді виявився на 16 кг легшим від Володі) по периметру. Сам Чемберс відзначився доволі дивною тактикою: у першому та другому раундах він намагався застосувати проти Кличка­молодшого борцівські прийоми. Спочатку претендент трішки поносив довготелесого українця на плечах, а в другому випадку — просто перекинув на поміст, і Кличко впав.

Володю така «брудна» робота не знітила, і він продовжував монотонно обробляти обличчя американця дальніми ударами. Було зрозуміло, що перемогти претендентові допоможе хіба що диво. Десь на раунд п’ятий­шостий «Швидкий Едді», як було написано на шортах Чемберса, уже зовсім не відповідав своєму прізвиську. Його блоки, звісно, зменшували силу удару, але обличчю однак діставалося.

Тактика розірваної рукавиці

Можливо, що згаданим дивом для Чемберса мала стати цікава ситуація після дев’ятого раунду: тоді в американця порвалася рукавичка, і команда претендента заходилася міняти її, розшнуровуючи стару та припасовуючи нову. Так утомлений Едді отримав додаткову нагоду перепочити.

Розрахунок виправдав себе, і суперник Володі вийшов на десятий раунд свіжішим — із бажанням якщо не перемогти, то принаймні достояти до завершення бою на ногах. Напевно, що це була найкраща трихвилинка у виконанні Чемберса за весь поєдинок.

...Десь за хвилину до завершення 12го раунду американець уже майже не відбивався, а лише відходив від українця. І коли отот мав пролунати фінальний гонг, Володимир завдав у голову Чемберса фатального удару лівою. Той просто проґавив атаку. Оговтався американець уже через дві хвилини, коли Володя приймав вітання з 54ю перемогою на професіональному рингу (в 57 боях). Гонорар поділили — сім мільйонів доларів на півтора.

Хей і піца

Переможець відзначив, що опонент психологічно здався ще в середині поєдинку. «Важко діяти проти пасивного бійця, головним завданням якого є просто вистояти до кінця поєдинку», — сказав Кличко­молодший, знову відзначивши швидкість уже колишнього претендента.

Володимир припустив, що наступним його суперником може стати росіянин Олександр Повєткін, який свого часу теж перемагав Чемберса. «Сподіваюся, його команда погодиться на цю зустріч, хоча мені здається, що вони не дужето цього й хочуть», — поділився планами наш чемпіон.

Одночасно Володимир не виключає, що вже цього року може зустрітися з Девідом Хеєм: британець володіє поясом, якого так не вистачає братам Кличкам для своєї чемпіонської колекції. «Хей мені набрид, і я хочу просто з ним побоксувати», — заявив наш боксер і в не властивій йому манері пообіцяв перетворити обличчя британця на піцу.

У відповідь Хей назвав тих суперників, яких перемагали Клички, «боксерськими грушами».