Ось-ось настане Провідна неділя, і чимало заклопотаних жінок і чоловіків, вгинаючись під вагою величеньких кошелів, як велить звичай, почимчикують до кладовищ. Оті кошелі будуть наповнені шматками м'яса, банками з вареною картоплею, солодощами, солоними огірками, разовими тарілками, виделками... Останніми роками «меню» надмогильної трапези поповнилося ще й майонезними салатами з крабовими паличками й заморською кукурузкою, а поряд з бутликом «традиційної» самогонки примощується спокуслива плящина «Немірофф». Атож — є нагода поспілкуватися з родичами і довести їм, що ви — не гірші, що і у вас «усе є». За час панування атеїстично-контролюючого ока партії духовне наповнення Великодня і поминальної Томиної неділі помалу «вивітрювалося»; а оскiльки у реальності атеїзм не є «чистим безбожжям», то християнські цінності активно підмінялися язичницькими. За кілька десятиліть свято єднання з душами під дахом єдиної вселенської церкви перетворилося для багатьох у звичайне собі чаркування — от хіба що не в хаті з диваном і телевізором, а на кладовищі.