Пишіть листи, панове освітяни!

Хвиля, піднята проти Дмитра Табачника, щодня набирає нової потуги. Тим часом на противагу десяткам звернень і відкритих листів із вимогою відставки «міністра–неосталініста» в епістолярному жанрі вирішили спробувати себе й захисники Табачника. Так, ректори провідних українських ВНЗ божаться у письмовому вигляді Президенту України, що підтримують призначення Дмитра Табачника на посаді міністра освіти. «Ми вважаємо його саме тим державним діячем, який може забезпечити відродження вітчизняної освіти і науки», йдеться у зверненні. Завдяки позиції Табачника, мовляв, освіта «була вільна від тоталітарної ідеологізації». І підписанти запевнили, що зроблять усе можливе, щоб «курс реформ Табачника був якомога швидше реалізований». Звернення підписали ректори Київського національного університету ім. Шевченка Леонід Губерський, Київського політехнічного інституту Михайло Згуровський та ще з десяток керівників ВНЗ.

«Хвалебну оду» ректорів опоненти вже пояснюють щонайменше бажанням лишатися на «хлібному» місці. «Цей лист не робить честі його авторам, — певен Андрій Парубій, народний депутат від «Нашої України». — Я переконаний, що ректори мали б долучитися до лав своїх студентів і тих представників інтелігенції, які вимагають відставки Табачника. Їхнє ж рішення — далеко не ідейне, а кон’юнктурне. А мотив підписання даного листа — це просто бажання вислужитися перед своїм безпосереднім керівництвом».

На більшість ректорів тиснули з вимогою сказати щось на захист «шефа» — переконує джерело «УМ» серед керівництва одного зі столичних університетів. Не відкидає цієї версії й голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Володимир Полохало. «На сьогодні в умовах відсутності академічних свобод і автономії університетів, коли в Україні практично не діє «Закон про вищу освіту», дуже легко примусити чи спонукати представників ректорського корпусу підписати ту чи іншу заяву», — коментує «УМ» Володимир Полохало листа. Усі, хто працює в системі освіти, надзвичайно залежні від органів виконавчої влади, адже фінансуються з бюджету — це підтверджує і президент «Могилянки» Сергій Квіт, який, до речі, одним із перших виступив проти Табачника.

Студенти ж оцінюють такий «виступ» як невимовну радість від майбутнього повернення корупційних схем при вступі до ВНЗ. «Ці люди підтримують Табачника, бо більшість із них прийшли на свої посади ще за каденції Кучми. Вони починали працювати ще в тій системі, і для них є абсолютно вигідно те, що пропонує Табачник, — зауважує Сергій Пархоменко, один із координаторів «АнтиТабачної кампанії». — Йдеться про звичайні меркантильні інтереси, бо відміна чи «модифікація» ЗНО, повернення хабарництва дасть можливість збагатитися. Крім того, переважна більшість цих ректорів боїться потрапити в немилість і бути заміненими на посаді».

Не обійшлося, звісно, і без партійного «панібратства». Добре відомо, що в одному з найпрестижніших столичних ВНЗ керівництво відкрито підтримує Партію регіонів і має там партквитки. Саме в цих університетах, переконує Сергій Пархоменко, вже починається тиск на студентів — їх наполегливо «просили», зокрема, брати участь в акції на підтримку Табачника під Міносвіти, збирати підписи. На Житомирщині, наприклад, одному з активних студентів–протестантів керівництво відкрито погрожувало. Відкрито заявили про тиск і студенти Харківщини. Особливо нелегко, запевняє пан Сергій, спудеям зі Сходу України. «До нас надходять тривожні повідомлення про різноманітні «профілактичні» розмови й попередження студентів, які виступають проти міністра — адміністративна «машина» потроху починає працювати», — каже Сергій Пархоменко.

Поки навколо одіозного Табачника ламаються списи, він у ніяку відставку не збирається — навіть якщо студенти й оголосять голодування. Про те, що заяву на звільнення він не напише в жодному разі, Табачник заявив в ефірі «5–му каналу». Але міністр уже готовий навіть попросити пробачення за свої образливі висловлювання щодо галичан.

У тому, що відставки міністра освіти не буде, переконаний і голова правління Центру прикладних технологій «Пента» Володимир Фесенко: «Змінювати нікого не будуть, оскільки це для донецьких означає «здавати своїх», це демонстрація слабкості».