Банкноти поборють сухоти

За останні п’ятнадцять років Україна посіла перше місце у Європі за рівнем захворюваності на туберкульоз. Важка недуга не жаліє нікого: вражає і старих, і малих. Жахливий випадок стався в Одесі, де маленькі діти ледь не стали жертвами недбальства дорослих. Одного дня на батьківських зборах завідуюча дитячим садочком №271 повідомила батькам, що всім дітям варто пройти курс терапії від туберкульозу. Виявилося, що два тижні у дитсадку працювала няня з відкритою формою цієї хвороби. Мати одного з малюків, який контактував із хворою нянею, зізнається, що мало не посивіла, почувши новину. «Ми з сином оббігали багато медичних установ, здали безліч аналізів, поки не переконалися, що туберкульоз нас оминув, — скаржиться Марія на одному з форумів. — Якби у сина виявили сухоти, тоді всій нашій родині, разом із найменшою, півторарічною, дитиною, довелося б пройти складний курс лікування...»

БЦЖ на канікулах

Горезвісну няню з одеського дитсадочка, звісно, направили до тубдиспансеру й заборонили з’являтися на роботі. Але туберкульоз — хвороба підступна: він може несподівано «прикрасити» життя будь–якої людини. Сухоти вже давно не називають хворобою бідних людей, бо ця недуга може «причепитися» до кожного, хто має слабкий імунітет. Зрештою, ми ніколи не знаємо, якими болячками «кашляє» на нас сусід у тролейбусі чи автобусі.

У нашій країні лікарі щогодини реєструють чотири нових випадки захворювання. Крім того, щогодини одна людина помирає від цієї недуги. Самотужки приборкати туберкульоз Україна не спроможна — це визнають і медики, і чиновники. Нині держава не може навіть забезпечити новонароджених вакцинами проти туберкульозу, які треба вводити в організм немовлят у перші дні життя.

«Зараз жодна область не має вакцин БЦЖ, — констатує голова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва. — Ці вакцини можуть з’явитися лише у травні». Причинами такої ситуації чиновники називають помилки у плануванні місцевих управлінь з охорони здоров’я (БЦЖ замовляють відповідно до планованої народжуваності у регіоні + 25% від кількості ймовірних новонароджених) та фінансові проблеми. Так чи інакше, Україна не може без сторонньої допомоги нести тягар боротьби з сухотами. Тому й було вирішено просити допомоги у Глобальному фонді з боротьби з ВІЛ/СНІД, туберкульозом та малярією.

Борітеся — відзвітуєте

100 мільйонів доларів виділив Глобальний фонд Україні. Гроші надійдуть не відразу: виплати розтягнуться на найближчу п’ятирічку. Контролюватимуть використання коштів різні структури: Центр з контролю за туберкульозом МОЗ України, Державний департамент із питань виконання покарань, Товариство Червоного Хреста, Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» та «Програма оптимальних технологій у галузі охорони здоров’я». Через п’ять років ці організації повинні відзвітувати перед Глобальним фондом, куди саме пішла ця кругленька сума.

«Це дуже важлива та радісна новина для нашої країни, — коментує отримання гранту Тетяна Бахтеєва. — Особливо в умовах, коли Україна ще не вийшла з фінансової кризи, державний бюджет на поточний рік ще не затверджено, а епідемія туберкульозу здійснює руйнівний вплив на людський, соціальний та економічний розвиток». За словами пані Тетяни, нині на диспансерному обліку перебувають 500 тисяч наших співгромадян. З них 90 тисяч мають відкриту форму туберкульозу.

Попередні рази наша держава отримувала «гарбуза» через недовіру фонду до українських чиновників. «Відомі випадки, коли Міністерство охорони здоров’я закуповувало необхідні ліки вдвічі, вп’ятеро і навіть удесятеро дорожче від їхньої вартості у Європі. З цим ми зіштовхувалися не лише у лікуванні туберкульозу», — каже Тетяна Бахтеєва.

Попередній негативний досвід домовленостей із Глобальним фондом може позначитися й на перебігу надання нинішнього гранту: фонд буде дуже прискіпливо стежити за використанням грошей. Але українська сторона запевняє, що вже чітко визначила, на що мають піти кошти, тож про жодні зловживання не може бути й мови.

«Зараз ми повністю забезпечуємо хворих протитуберкульозними препаратами першого ряду для лікування нових випадків захворювань, — каже голова комітету з питань протидії ВІЛ–інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам МОЗ України Світлана Черенько. — Але є інша проблема — лікування хіміорезистентного туберкульозу, вартість якого у сто разів вища, ніж лікування нових випадків. Тут ми можемо допомогти лише купівлею низьковартісних препаратів, тому допомога фонду для нас надзвичайно вагома».

Окрім ліків, українська сторона обіцяє витратити грантові гроші на покращення діагностики туберкульозу, створення системи лабораторного контролю за якістю протитуберкульозних препаратів та на навчання медиків за міжнародними стандартами.

ДОВІДКА «УМ»

Глобальний фонд боротьби з ВІЛ/СНІД, туберкульозом і малярією — одна з найбільших міжнародних фінансових установ, яка інвестує гроші у здоров’я людей. До цього часу фонд виділив 19,3 мільярда доларів 144 країнам для підтримки програм із профілактики трьох вищезгаданих недуг, а також із лікування та догляду за хворими.

СТРАШНІ ЦИФРИ

Протягом 2009 року в Україні було зареєстровано 33424 хворих на активний туберкульоз, що на 6,6% менше, ніж у 2008 році. Найнижчий рівень захворюваності на туберкульоз — у Києві: 37,6 хворих на 100 тисяч населення. Найвищий — на Херсонщині: 110,1 хворих на 100 тисяч осіб.

Минулого року в Україні на 2,2% зменшилася захворюваність на цю недугу серед дітей віком до 14 років (загалом торік медики зареєстрували 575 маленьких пацієнтів). Смертність від усіх форм туберкульозу 2009 року зменшилася на 18,8% порівняно з 2008 роком: торік від сухот померло 7675 українців.