Реформатор із Варшави
Перша новина з Міністерства культури і туризму України після призначення Михайла Кулиняка ввела культурні кола у ступор. Як передав наприкінці минулого тижня канал «СТБ», Михайло Андрійович не наважувався ввійти в кабінет, який нещодавно залишив Василь Вовкун, допоки там не покропили свяченою водою отці з Києво–Печерської лаври. Ніхто не заперечує релігійних настроїв чиновника, але привселюдне освячення кабінетів як перша офіційна новина (учора сайт міністерства оновився повідомленням про Каталог викрадених музейних цінностей) відносить нас у часи тотального невігластва і мракобісся.
Як на те, в цей час до Києва навідався Вальдемар Домбровський, міністр культури Польщі 2002—2005 років, відомий як реформатор і промоутер польської культури. У рамках проекту «Європейський досвід: Польща» — Польського інституту і книгарні «Є» — минулої суботи він виступив у невеличкому залі книгарні на вулиці Лисенка. Послухати пана Домбровського людей набилося — не протиснутися. Серед них — голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач, кінорежисер Юрій Терещенко, кінокритик Володимир Войтенко, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків. Із запрошених представників Міністерства культури прийшло кілька осіб, але не з найголовніших кабінетів. Пригадалося, як свого часу міністр Домбровський ділився реформаторським досвідом і з Юрієм Богуцьким, і з Оксаною Білозір. Але наші міністри так нічого й не перейняли. Чому польська культура сьогодні на рівних представлена у Європі, як політик має не боятися непопулярних рішень і з чого починається відродження нації в державі — у коротких нотатках із публічного виступу Вальдемара Домбровського.