Наталя вже майже три роки живе без щитовидної залози. Операція з видалення цього органа в післячорнобильській Україні — не рідкість. Але історія цієї 31–річної жінки унікальна тим, що Наталя носить під серцем... двійню. Вона пригадує, як прийшла зі своєю вагітністю в жіночу консультацію. Там за голову вхопилися: «Двійня? З вашим діагнозом!» Тож із п’ятого тижня вагітності Наталя перебуває під наглядом фахівців Інституту педіатрії, акушерства та гінекології України. «Ставлення тут лікарів вразило: неважливо, який у тебе діагноз, головне, що ти — вагітна. І треба зробити все можливе, щоб цю вагітність зберегти, — каже Наталя. — Так, проблеми були і дуже серйозні: довго відновлювали гормональний фон, боролися з пізнім токсикозом, але впоралися. Мене постійно налаштовували на позитив. І ось нам уже зовсім трішечки залишилося до пологів». Ще десяток років тому історія Наталі була б неможливою. Але наука не стоїть на місці. Сьогодні вчені працюють не лише над глобальними питаннями, а й над маленькими проблемами звичайних людей. Наприклад, допомагають... народжувати дітей. Про це ми розмовляємо з доктором медичних наук Юлією Давидовою, завідуючою акушерським відділенням екстрагенітальної патології ІПАГ.