Київ невпинно втрачає власне обличчя, один за одним розсипаються архітектурні пам’ятки, що прикрашали вулиці міста десятки та сотні років. Влада не вважає за пріоритет опікування культурними пам’ятками, тож коштів на них завжди не вистачає. Немає і спільної відповідальності: муніципальна влада посилається на організації, що орендують приміщення та опікуються пам’ятками, ті вказують на брак коштів. Коло безвідповідальності замикається. А тим часом вода, вітер та мороз повільно роблять свою справу, і віковічне каміння без догляду розсипається. Минула зима своїми погодними екстремумами добре продемонструвала брак хазяйновитості в господарів міста: від відомого пам’ятника засновникам Києва відвалилися брати Кия та Либеді. Причому про «оновлену» композицію громадськості стало відомо завдяки... блогеру, який першим помітив оказію.

І долю цього монумента будь–якого дня можуть повторити десятки пам’ятників Києва: розсипається Будинок із химерами, тріснув п’єдестал пам’ятника Щорсу, продовжує розвалюватися Караїмська кенаса. Ремонту потребують монумент у Бабиному Яру, Києво–Печерська лавра...