Велике переселення «Регіонів»

Учора на офіційній інтернет–сторінці Верховної Ради можна було спостерігати цікаву картину. Останні призначення у владні структури змінили розподіл сил у сесійній залі. Фракція БЮТ, зазнавши поразки в боротьбі за владу, могла потішитися хоча б із того, що вперше за цю каденцію сектор «тимошенківців» був найбільшим: у БЮТ налічувалося 155 парламентаріїв проти 151 — в Партії регіонів.

За останні дні «регіонали» позбулися аж 21 депутата. Частина з них учора склала мандати — зокрема, це працівники адміністрації Президента, котрі сиділи на двох кріслах упродовж двох тижнів (вони зволікали, щоб забезпечити голоси для призначення «свого» уряду).

«А дамо й Адаму крісло»

Найближчим часом почнеться боротьба за крісла в комітетах та президії Верховної Ради. Одним із козирних з–поміж звільнених є крісло першого віце–спікера, звільнене Олександром Лавриновичем. Найімовірнішим кандидатом на посаду першого «зама» Литвина є комуніст Адам Мартинюк. Соратник Адама Івановича Олександр Голуб зазначив у коментарі «УМ», що Мартинюк — «основна кандидатура, принаймні від Компартії». Авжеж, він уже двічі обіймав віце–спікерську посаду в попередніх каденціях ВР.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин також підтвердив, що праворуч від нього сидітиме Мартинюк. «Ця домовленість не була реалізована (в день призначення уряду), тому що одні почали святкувати, а інші — в стані переживань і роздумів, і не пішли брати бюлетені», — заявив спікер. Нагадаємо, Рада обирає спікера та його заступників шляхом таємного голосування.

Олександр Голуб каже, що вибори першого віце–спікера відбудуться після інших ротацій у парламенті. «Заступника Голови доцільно обирати, коли одні депутати займуть місця у виконавчій владі, а на їхнє місце прийдуть нові депутати. Зрозуміло, що після цих перестановок мінятиметься керівництво комітетів. Тоді й оберемо віце–спікера», — коментує депутат від КПУ.

У боротьбу за комітети, ба навіть посаду першого заступника Голови ВР, зібралася втрутитися фракція БЮТ. Народний депутат Сергій Міщенко нагадав, що свого часу посаду першого «зама» Литвина віддали представникові опозиції. «Логічно було б, щоб ця посада була зараз в опозиції», — зазначив Міщенко. Щоправда, не уточнив, чи при таких розкладах піде у відставку Микола Томенко, якому посада «звичайного» віце–спікера дісталася як представникові коаліції. БЮТ вимагатиме й переформатування в комітетах: «Ми наполягатимемо на головуванні у всіх комітетах, які вказані у Регламенті Верховної Ради», — цитує Міщенка агенція УНІАН.

БЮТ боротиметься за посади як парламентська опозиція — інституція, закріплена Регламентом. Такою «може бути лише одна опозиційна депутатська фракція чи одне опозиційне об’єднання депутатських фракцій» — це норма, виписана свого часу «регіоналами» під себе. Водночас Арсеній Яценюк від «НУНС» заявив, що готуватиме зміни до Регламенту, які дозволять «диверсифікувати» опозиційні течії. «У країні буде справжня опозиція, а не така опозиція, яка визначається однією людиною», — обіцяє Яценюк.

А наразі відбулася перша зміна у владній фракції: «Регіони» замість Миколи Азарова очолив луганчанин Олександр Єфремов.

Колізія «тушок»

Цікаво, що вчора коаліція «Стабільність і реформи» не мала більшості. Якщо від заявленої кількості в 235 членів відняти 21 новопризначеного можновладця, то вийде, що «СтаРе» — це лише 214 парламентаріїв. «Регіонали», які так завзято відстоювали ідею індивідуального членства депутатів у більшості, мусять визнати: формально коаліції сьогодні не існує. Хай і тимчасово. Це очевидне свідчення того, що при формуванні більшості було використано збочену логіку. Колись із такою ж колізією зіткнулася коаліція Юлії Тимошенко. Але ж тоді більшість формували фракції, а не «тушки». Між іншим, самі «регіонали» тоді добряче кепкували з кульгавої коаліції…

До речі, про «тушки». Учора «безбатченки» нової коаліції організувалися в депутатську групу. Нову структуру представили на прес–конференції БЮТівці Ігор Рибаков, Юрій Полунєєв і позафракційна Інна Богословська (до речі, Інна Германівна колись клялася, що ніколи в житті не підтримуватиме «азаровщину»). Їх 14, і вони вибрали для групи дивну назву — «Конкурентоспроможність і реформи». Отже, поки коаліція — за «стабільність», ці виступатимуть за «конкурентоспроможність». Психологічно–політичний комплекс — бажання бути значимим — видає цих товаришів одразу. Групу очолив Рибаков, відомий тим, що півтора року тому перший заявив про вихід із демократичної коаліції.

«Ми вже на наступному пленарному тижні матимемо своє окреме місце у залі, — похвалилася Інна Богословська. — Сядемо всі разом, ви побачите всіх нас. Ми прекрасно знаємо, як агресивно поводяться фракції щодо своїх депутатів. Ми хочемо разом сісти, щоб депутати почувалися захищеними».

Відзначимо, що, за Конституцією, депутатам заборонено входити в інші фракції: платою за це є позбавлення власне депутатського статусу. Водночас за утворення депутатських груп не передбачено жодних санкцій. Хоча, за зовнішніми ознаками, це об’єднання фактично й буде фракцією. Може, депутатів слід позбавляти мандата, коли вони пересідають від фракції?..