Капкани для чернігівського звіра

У Чернігові політика знову сперечається з релігією. Цього разу в центрі конфлікту опинився пам’ятник Симарглу — язичницькому символу, що зображений на капітелі старовинного Борисоглібського собору (XII ст.). Саме скульптуру древнього «чернігівського звіра» — так останнім часом називають цей елемент орнаменту храму — місцева організація «Громадська думка» й вирішила встановити як символ–оберіг міста.

Чернігівська єпархія Української православної церкви Московського патріархату одразу ж спрямувала до міської ради листа, в якому висловлює занепокоєння щодо «возведення в Чернігові, древній православній святині, на території Борисоглібського монастиря, пам’ятника язичницькому ідолу». Православні священики вважають, що Симаргл — язичницький символ жертвоприношення і йому не місце на території православного храму.

Натомість громадська організація, яка ініціює встановлення пам’ятника, вважає його символом Чернігова. І місце для нього обрала насправді не на території монастиря, а на в’їзді в місто, біля церкви святої Катерини. Міська рада дозволу на виділення конкретної земельної ділянки під пам’ятник поки що не надала, але дозволила «Громадській думці» розпочати розробку проектної документації.

До речі, вчені схиляються до думки, що «чернігівський звір» до Чернігова насправді має дуже далекий стосунок. Фантастичний звір із головою собаки, тілом лева, крилами орла й хвостом змії має давнє, ще, можливо, скіфське походження. «Ця істота пов’язана з давніми віруваннями, які зберігаються на нашій території ще зі скіфських часів, — розповіла археолог, доцент Чернігівського педуніверситетут Олена Черненко. — І коли починається нова хвиля контактів із творами іранського мистецтва, які потрапляють на Подніпров’я в часи створення слов’янської державності, то ці образи знаходять відгук як щось старе, давно забуте. Тому іранський образ (а вчені припускають, що божество запозичене з іранської міфології, де персидське слово Simurg означає схожу на грифона казкову птаху або гібрид напівсобаки–напівптиці. — Ред.) знайшов нове життя на тих землях, де колись шанували грифона. Цей символ не можна назвати суто чернігівським, він був поширений у всій Європі».

Цікаво, що капітель Борисоглібського собору знайшли біля порога храму тільки в 50–х роках минулого століття під час археологічних досліджень. За словами Олени Черненко, тоді вирішили, що капітель належить саме цьому собору. І дійсно, зображення «звіра» після реставрації чудово вписалося в оздоблення храму. Хоча вже тоді було відомо, що Борисоглібський собор побудований на залишках ще давнішої споруди — церкви чи княжого терему — і не виключено, що капітель могла бути саме зі стіни тієї будівлі. Нині капітелі на півколонах фасадів Борисоглібського собору відновлені з оргскла за зразком первинних, а фрагменти оригіналів експонуються в музеї.

Тож чи буде зображення язичницького символу поблажливим до міста — сказати важко, адже, за деякими даними, його пов’язують саме з царством мертвих. Водночас депутат міської ради від фракції УНП Володимир Ступак вважає встановлення цього пам’ятника звичайним політичним піаром громадської організації, яка має власні інтереси в місті й збирається брати участь у виборах до міськради.