Остання мелодія для ріпаку

Оптимістичний настрій фермерів, які займаються вирощуванням ріпаку, не змогла зламати навіть занадто морозна зима. Ще б пак: рентабельність культури при правильному вирощуванні й вдалій кон’юнктурі ринку може досягати ста і більше відсотків! Сприяє цьому і світовий попит на ріпак як сировину для біодизеля. Однак нові європейські вимоги до культури можуть не тільки значно підвищити її собівартість, а й у підсумку призвести до відмови від її вирощування.

Урожай буде...

Українські фермери досить оптимістично ставляться до майбутнього врожаю ріпаку. «Ріпак засіваємо на 300 гектарах. Ціна й рентабельність завжди були досить високі. Впевнений, що й цього року вдасться його вигідно продати. Особливо за кордон, де з нього виробляють біопальне», — розказав «УМ» вінницький аграрій Богдан Касюк.

Трохи менш оптимістичний його київський «колега» Олександр Свита. «Ми вирощуємо, в основному, пшеницю та ріпак. Проте, цього року ріпак не дуже добре перезимував, частина пропала. Та чи засіюватимемо вимерзлий озимий ріпак ярим, ще не вирішили», — поділився планами з «УМ» аграрій.

Загалом українські фермери під урожай 2010 року засіяли озимим ріпаком близько 1,4 мільйона гектарів, і ще 54,4 тисячі в Міністерстві аграрної політики планують віддати під ярий ріпак. Та, незважаючи на досить суттєві площі, врожай може трохи скоротитись. Наприклад, через морозну зиму загинуло, за різними оцінками, від 10 до 13 відсотків озимини, й пересівати доведеться від 900 тисяч до мільйона гектарів.

Близько половини з вимерзлої озимини становить ріпак. «Що стосується озимого ріпаку, то його вимерзання відмічається на 5 відсотках площі, при цьому в задовільному стані — близько 80 відсотків», — наголосив начальник відділу фінансових планів, страхування, кредитування та боргових зобов’язань Міністерства аграрної політики України Олександр Поліщук.

Робити більш точні прогнози фахівці не поспішають. Їх можна буде зробити лише наприкінці місяця, коли значна частина снігу та льоду, що досі лежать на полях, розтане. «Показники можуть погіршитись через частину посівів, які зараз під крижаною кіркою, а таких близько 600 тисяч гектарів», — відзначили в Гідрометцентрі.

...а ринку збуту — ні

Проте погода не стане основною проблемою аграріїв. Значно більших ускладнень українські виробники ріпаку можуть зазнати через те, що занадто залежать від експорту. Україна щороку вивозить близько 90 відсотків виробленого ріпаку, продаючи його, в основному, за кордон для виробництва дуже популярного у світі біодизеля.

Левова частка експорту припадає на країни Європи. Наприклад, минулого маркетингового року Україна експортувала більш як 2,6 мільйона тонн насіння ріпаку в Європейський Союз, заробивши на цьому понад 1,3 мільярда доларів, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу.

Проте вже з липня цього року прибутки й аграріїв, і держави в цілому можуть залишитись економічною історією. Виною всьому може стати директива ЄС 2009/28/ЕС «Про стимулювання використання поновлюваних видів енергії» від 23 квітня 2009 року.

Окрім «зелених» положень про скорочення викидів парникових газів від використання біопалива та захисту земель з високою природоохоронною цінністю і високим рівнем накопичення вуглецю, документ також змінює вимоги до сировини для біодизелю, тобто до ріпаку. Як наслідок, з липня всі експортери, зокрема й українські, мають надавати докази і документи для сертифікації сировини, яку постачають у ЄС за всіма названими вище критеріями.

«Для багатьох тисяч виробників ріпаку в Україні 1 липня може стати свого роду «чорним четвергом», тому що трейдери для експорту до Європи можуть зажадати відповідні сертифікати у виробників, про які наші аграрії навіть не чули», — попередив президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.

Наслідки введення в дію європейської директиви для вітчизняного агрокомплексу можуть бути зовсім непередбачуваними. «Починаючи від подорожчання продукції внаслідок сертифікації, втрати європейського ринку ріпаку для України і закінчуючи зникненням даної культури з полів України. Ми звернулися в Міністерство аграрної політики України з проханням у терміновому порядку створити робочу групу щодо вивчення даного питання і пом’якшення можливих наслідків для аграрного сектору України», — відзначив експерт.

НА ПРОДАЖ

Експорт ріпаку в країни ЄС 2008/2009

Нідерланди — 700 тисяч тонн

Бельгія — 431 тисячі тонн

Франція — 386 тисяч тонн

Польща — 237 тисяч тонн

ВЕСНЯНА СТАТИСТИКА

Ріпак рятуватимуть з повітря?

Станом на початок березня в Україні зафіксовано загибель 75,2 тис. га посівів озимого ріпаку, що становить 5,3% від загальної кількості. У хорошому стані нині перебуває 507 тис. гектарів цієї культури, або 37,8%. Стан ще 556 тисяч гектарів (41%) фахівці оцінили як задовільний. На двадцяти відсотках посівних площ, що становить 279 тис. гектарів, посіви є слабкими та поріділими.

Експерти стверджують, що отримані показники є середніми і нинішня затяжна та морозна зима не вплинула катастрофічно на стан озимих посівів. Утім для того, щоб урятувати майже триста тисяч гектарів культури, необхідно терміново підживити рослини. Перешкодою для цього може стати не лише необхідність витрачати додаткові кошти, яких більшість господарств просто не має, отримати кредити в АПК сьогодні надзвичайно важко, а й надмірне зволоження ґрунтів, що не дозволяє працювати на полях важкій сільськогосподарській техніці. Аналітики радять використовувати малу авіацію, проте її послуги є ще недоступнішими. Але якщо пропустити дні, найбільш придатні для підживлення культури, значна частина врожаю виявиться втраченою.

ДО ЄВРОПИ ЩЕ ДАЛЕКО

Середня врожайність товарних посівів ріпаку в Україні нижча в порівнянні з середньоєвропейською. Врожайність озимого ріпаку (11—13 ц/га), у нас становить всього 30 відсотків від потенційної і 40 відсотків від європейської. Така ж ситуація і з яровим ріпаком: 20–25 відсотків від потенційної і 25–35 відсотків від європейської.