«Пані та панове, це шоу тривало так довго, що дія «Аватара» вже залишилася в минулому» — ця іронічна фраза Стіва Мартіна, ведучого церемонії вручення «Оскарів», коротко і ємко підсумувала характер та зміст шоу. 82–га щорічна церемонія вручення нагород Американської академії кінематографічних мистецтв та наук, яка відбулася в ніч із неділі на понеділок у театрі «Кодак» у Лос–Анджелесі, загалом тривала чотири з половиною години, з яких майже третину часу було зарезервовано під телерекламу.
Ця ніч «Оскарів» була заздалегідь запрограмована на змагання двох фільмів. Кожен мав по дев’ять номінацій і репрезентував цілком відмінні тенденції та жанрові напрями сучасного кіно. Пікантності цьому суперництву додавав той факт, що режисерами фільмів–фаворитів виступили колишні чоловік та дружина. Зрештою — напередодні 8 Березня — перемогла жінка.
Стрічка Кетрін Бігелоу «Повелитель бурі» (оригінальна назва The Hurt Locker означає на сленгу «Скриня болю», а патетичний переклад дістався нам від російських прокатників) — похмура реалістична воєнна драма про роботу загону американських вояків–саперів в Іраку — отримала шість «Оскарів», зокрема в головних категоріях: кращий фільм, краща режисура та оригінальний сценарій. «Аватар» Джеймса Камерона — фантастичний фільм про події на далекій планеті, що відкрив еру масового кінематографа у форматі 3–D і побив усі рекорди касових зборів, — здобув три статуетки.
48–річна Бігелоу спершу отримала статуетку за режисуру з рук співачки та акторки Барбри Стрейзанд. Та відкрила конверт із прізвищем переможця і вигукнула: «Ну, нарешті!» Вона мала на увазі, що вперше в історії «Оскарів» переможницею в категорії «Кращий режисер» стала жінка. А вже за кілька хвилин Кетрін мала на руках «золотого чоловічка» як продюсер найкращого фільму 2009 року.
Перемозі правдивого, можна сказати, громадянського фільму Кетрін Бігелоу та поразці «Аватара» сприяла попередня артпідготовка американських та закордонних критиків, які у своїй більшості визнали творіння Джеймса Камерона хоч і технічною новацією, а загалом — затягнутою та наївною спробою моралізаторства. Та, схоже, піонер кіна формату 3–D Камерон цього послання не почув, оскільки під час нагородження екс–дружини лише іронічно крутив головою. Вона відповіла йому тією ж монетою: жодним словом не згадала у святковій промові.
Нагадаємо, що, за підсумками «розминки», шанси «Повелителя бурі» й «Аватара» розцінювали як приблизно рівні: творіння Камерона здобуло основний урожай «Золотих глобусів», а Бігелоу — нагороди Британської академії (BAFTA). Протистояння сягнуло апогею, коли за тиждень до церемонії один із продюсерів «Повелителя» Ніколас Картьє закликав кіноакадеміків не голосувати «за картину, зйомки якої обійшлися в 500 мільйонів доларів». Відозву Картьє, розіслану фахівцям електронною поштою, розцінили як тиск на журі й порушення етичного кодексу Кіноакадемії. Припускали, що «Повелителя бурі» взагалі знімуть із конкурсу, але зрештою він лишився в номінації.
До речі, варто згадати, що номінованих фільмів цього разу було десять замість звичних п’яти. І переміг справді найсильніший та найактуальніший: американські критики обрали громадянську, соціальну лірику замість «фантастичної». У визначенні інших лауреатів переважали ці ж самі тенденції.
Отже, Кетрін Бігелоу, відома раніше за стрічками «На гребені хвилі» і «К–19», стала першою «оскароносною» жінкою–режисером. А якби переміг її конкурент у категорії, постановник фільму «Тужся» (Precious) Лі Деніелс, то він був би першим лауреатом із числа афроамериканців. Натомість «незалежна» стрічка Деніелса про життя та навчання чорношкірих доньки й матері в Гарлемі прозвучали у двох інших переможних реляціях.
Уперше за історію найпрестижнішої кінопремії акторка Меріл Стріп отримала рекордну 16–ту номінацію на «Оскара». З огляду на це ведучі Стів Мартін та Алек Болдуїн «прикололися»: «Кожен прагне здобути «Оскар», але це дуже важко. Так, пропозиції спочатку надсилають на розгляд шести тисяч членів Кіноакадемії, вони оцінюють їх, обирають найкращих, а потім, хоч би що сталося, номінують Меріл Стріп».
Цього разу зірка «кулінарного» фільму «Джулі і Джулія» лишилася без «Оскара». Натомість статуетку за найкращу головну роль здобула 45–річна Сандра Буллок, котра номінувалася на «Оскар» уперше в кар’єрі. Ніколи ще не було такого, щоб одну й ту саму людину в суботу відзначали «Золотою малиною» за найгіршу акторську роботу, а наступного дня — індивідуальною премією Американської кіноакадемії. Буллок стала «першовідкривачкою». Фільм «Невидима сторона», що її «озолотив», — не надто видатний, але знов–таки «соціальний» і знятий за реальними подіями: за сюжетом, героїня Сандри, перефарбованої в білявку, прихистила в себе вдома негритянського хлопчика з неблагополучної родини, різними хитрощами допомогла йому добре вчитися і стати успішним гравцем команди з американського футболу.
Треба віддати Буллок належне: акторка, відома передусім як комедійна, поводилася як справжня леді. Жодного намагання сподобатися, жодної штучності та дешевого кокетування. Сандра в елегантній сукні була справжньою королевою вечора, хоча вважалося, що головну корону надягли на Кетрін Бігелоу. Сандра Буллок не втратила гідності і під час «тронного виступу» зі сцени: без сльози не обійшлося, але її промова була не хаотичною, а виваженою, логічною та шляхетною. Акторка не згадувала власних родичів, як це часто буває, а звернулася зі словами подяки за «Оскар» до чотирьох конкуренток, котрі програли, і з особливими словами любові — до Меріл Стріп. Це був найшляхетніший вчинок вечора.
Загалом, хоча американці й не святкують 8 Березня, але воно якось саме собою позначилося на церемонії — жінки на ній таки верховодили. І не лише за кількістю нагород. Вони були і помітніші, і «монументальніші».
Для прикладу, отримуючи «Оскар» за кращий адаптований сценарій («Тужся»), афроамериканець Джеффрі Флетчер плакав, задихався, вигукував незв’язні речення подяки всім, кого міг пригадати. Здавалося, він ось–ось знепритомніє.
А хіба можна зрозуміти такого досвідченого актора, як Джефф Бріджес, зірка фільму «Великий Лебовськи»? Йому 60 років, із них 40 Джефф знімається в кіно. Номінувався на «Оскар» п’ять разів, тож промову, певне, завчав напам’ять уже не раз. Але Бріджес, котрий нарешті став найкращим виконавцем головної ролі завдяки стрічці «Божевільне серце» (про порятунок старіючого кантрі–співака–алкоголіка), отримавши омріяну статуетку, геть втратив контроль над собою, тричі подякував мамі та двічі заявив: «Я люблю шоу–бізнес!»
Натомість жінки, яким «по рангу» належить лити сльози, демонстрували більшу витримку. Британська модельєрка Сенді Пауелл отримала «Оскар» за кращі костюми в історичній драмі «Молода Вікторія» так, наче покупець отримує на касі в універмазі куплений ним товар. Дивуватися нічого, оскільки Пауелл готувала костюми до десятків фільмів, вісім разів номінувалася на «Оскар», зокрема за костюми до знаменитих картин «Закоханий Шекспір» та «Авіатор», і вже має вдома кілька цих статуеток.
Єдиним дисонансом у виступах жінок стала безглузда заява чорношкірої лауреатки за найкращу другопланову жіночу роль Мо’Нік (фільм «Тужся»). 42–річна акторка заявила зі сцени: «Перш за все дякую Академії за те, що вона врахувала виконання, а не виходила з політики, хоча це й був акт політкоректності з її боку».
Із чоловічого боку поводився як цілковитий джентльмен 53–річний австрійський актор Крістоф Вальтц, який геніально виконав роль нацистського слідчого Жидолова у фільмі Квентіна Тарантіно «Безславні виродки». Натомість сам Тарантіно був, здавалося, напідпитку. А традиційно елегантний Джордж Клуні, який теж номінувався на «Оскар» за головну чоловічу роль у фільмі «Вище неба», вразив тим, що, минаючи перед входом глядачів, відділених від червоної доріжки залізною ґраткою, відтворив поведінку... мавпи в зоопарку.
Актори–конферансьє вечора Стів Мартін та Алек Болдуїн виявилися на висоті. Принаймні за відгуками американської критики вони виглядали краще за багатьох своїх попередників.
Кілька дотепних «пострілів» Стів та Алек зробили вже на початку церемонії, коли представляли головних номінантів. «Чи присутній тут Джеймс Камерон?» — запитали зі сцени ведучі й одягли при цьому окуляри для перегляду тривимірних фільмів. «А чи присутнє в залі відділення байстрюків?» — це питання стосувалося групи творців фільму «Безславні виродки» (дослівно — «байстрюки»).
Вагому заявку на те, аби бути ведучим наступної церемонії, зробив також комік Бен Стіллер. Називаючи претендентів на переможця в категорії «Найкращий грим», він з’явився на сцені загримований під персонажа фільму «Аватар» та дошкульно висміяв роботу Джеймса Камерона.
Кращий фільм: «Повелитель бурі» / The Hurt Locker
Кращий режисер: Кетрін Бігелоу («Повелитель бурі»)
Кращий актор: Джефф Бріджес («Божевільне серце» / Crazy Heart)
Краща акторка: Сандра Буллок («Невидима сторона» / The Blind Side)
Краща чоловіча роль другого плану: Крістоф Вальтц («Безславні виродки» / Inglourious Basterds)
Краща жіноча роль другого плану: Мо’Нік Аймес («Тужся» / Precious)
Кращий іноземний неангломовний фільм: «Секрет у її очах» / El Secreto de Sus Ojos (Аргентина, реж. Хуан Хосе Кампанелла)
Кращий оригінальний сценарій: Марк Боал («Повелитель бурі»)
Кращий адаптований сценарій: Джеффрі Флетчер («Тужся»)
Кращий анімаційний повнометражний фільм: «Вперед і вгору» / Up («Піксар/Дісней»)
Краща операторська робота: Мауро Фіоре («Аватар» / Avatar)
Кращі художня постановка та декорації: Рік Картер, Роберт Стромберг, Кім Сінклер («Аватар»)
Кращий монтаж: Боб Муравськи та Кріс Інніс («Повелитель бурі»)
Кращий звук: Пол Оттосон («Повелитель бурі»)
Кращий монтаж звуку: Пол Оттосон («Повелитель бурі»)
Краща пісня: The Weary Kind із фільму «Божевільне серце» Райана Бінгема та Ті–Боун Бернетта
Краща музика для фільму: Майкл Джаккіно («Вперед і вгору»)
Кращі костюми: Сенді Пауелл («Молода Вікторія» / The Young Victoria)
Кращий грим: Берні Берман, Мінді Холл та Джоел Харлоу («Зоряний шлях» / Star Trek)
Кращі візуальні ефекти: Джо Леттері, Стівен Розенбаум, Річард Бейнгем та Ендрю Джонс («Аватар»)
Кращий документальний повнометражний фільм: «Бухта» / The Cove (реж. Луїза Псіхойос)
Кращий документальний короткометражний фільм: «Музика розважливості» / Music by Prudence (реж. Роджер Уїльямс)
Кращий анімаційний короткометражний фільм: «Логорама» / Logorama (реж. Ніколя Шмеркін, Франція)
Кращий ігровий короткометражний фільм: «Нові орендарі» / The New Tenants (реж. Йоахім Бек)
Почесні «Оскари» за внесок у кіномистецтво: Лорен Беколл (вдова Хамфрі Богарта), Гордон Уїлліс і Роджер Корман
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
