Переплутана війна

15.04.2004
Переплутана війна

Мешканець Іраку радіє з приводу знищення вчора біля аеропорту Багдада американської військової машини. (Фото РЕЙТЕР.)

      Дві з половиною тисячі американських військовослужбовців та значна кількість танків і артилерії згрупувалися вчора в передмістях іракського міста Ен-Неджеф в очікуванні наказу командування про штурм цього осередку повстання шиїтів, повідомила агенція «Ассошіейтед Пресс». Як вважають, у місті перебуває войовничий лідер шиїтів Муктада аль-Садр, міліція якого очолює криваве повстання на півдні Іраку. Генерал Марк Кіммітт, заступник командуючого американською військовою операцією в Іраку, пояснив кореспонденту агенції: «Нашою мішенню є не місто Ен-Неджеф, а Муктада аль-Садр і його міліція. Ми знайдемо його і знищимо. Ми дуже хотіли б, щоб його не було в Ен-Неджефі чи Кербелі, бо дуже шануємо святині, які розміщені в цих містах, шануємо шиїтів».

      Аль-Садр та його воєнізована міліція, яка називається «Армія Махді», також відчувають наближення фатальної для них розв'язки, тому вчора лідер повстанців надіслав до американців свого посланця з мирними пропозиціями. Їх подробиці не повідомляють, але можливо, що для врятування від руйнації священного міста шиїтів, яким є Ен-Неджеф, супротивники знайдуть компроміс, який дозволить уникнути не лише руйнацій, а й кровопролиття. Агенція «Рейтер» з посиланням на свої джерела інформації повідомила, що аль-Садр навіть висловлює згоду розпустити свою армію на певних умовах. Йдеться передусім про гарантії безпеки для себе та своїх бійців. Тимчасова Правляча рада Іраку, передусім її шиїтська частина, переконують американців відмовитися від намірів арешту чи знищення аль-Садра в обмін на його обіцянку припинити повстання. Вчора вже було досягнуто порозуміння про продовження перемир'я в місті Фалуджа, іншому центрі опору, на 48 годин, тобто до завтра. Впродовж тижня запеклих боїв у цьому місті, що за 50 кілометрів на схід від Багдада, загинули понад 600 іракців, з яких 300 — цивільнi. Поранення отримали 1250 осіб.

      Якщо загальна ситуація в Іраку починає нормалізуватися, то нова чума цієї країни — викрадення іноземців — поширюється. На цей час викраденими вважаються щонайменше 40 осіб із 12 країн світу. Точну цифру важко встановити, оскільки викрадачі намагаються захопити передусім громадян країн Заходу та членів антиіракської коаліції. Але інколи виходять «помилочки»: викрадення китайців, яких переплутали з японцями чи корейцями, росіян та українців, яких сприйняли за мешканців Заходу, та чехів, яких переплутали з поляками. Для уникнення подiбних ситуацiй російське міністерство з надзвичайних ситуацій вирішило евакуювати з Іраку всіх цивільних працівників російських фірм. Йдеться про 816 осіб: 553 громадянина Росії та 263 громадянина інших країн СНД. Їх вивезуть з Іраку сьогодні та завтра сімома авіарейсами.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>