Що знали в Нюрнбергу — не відають у Брюсселі?

Шановні парламентарії!

Нам, українцям, приємно нагадати, що два останні століття Захід був тією адресою, куди ми зверталися як до Вищого арбітра — зі скаргами на беззаконня в «імперії зла». Ми розуміли, що наша історія засекречена перед світом, і Захід майже нічого не знає про національно–визвольну боротьбу України проти тоталітаризму Гітлера і Сталіна. На Заході не знали навіть, що гаслом ОУН і УПА було «Свобода народам! Свобода людині!».

Але ми вірили, що це стане відомим — не тільки нашим окупантам...

У 1946 році ми дізналися з газет «Правда» та «Известия», що совєцька сторона на Нюрнберзькому процесі хотіла засудити Провідника ОУН Степана Бандеру. На що західні юристи відповіли: «Не розуміємо, чого хочуть від тієї людини». Газета «Правда», звичайно, не повідомляла нам, що Степан Бандера провів усю війну в німецькій в’язниці і в концтаборі Заксенхаузен — «для ворогів ІІІ Рейху». Але західні юристи це знали.

У резолюції Європарламенту 25 лютого 2010 року несподівано виявилося, що в Брюсселі не знають того, що знали юристи в Нюрнбергу. А коли почули, що Степану Бандері присвоєно звання Героя України, то звідкись узяли, що «Бандера співпрацював із нацистською Німеччиною».

Шановні парламентарії, ви дуже ображаєте честь українців. Ми звикли до найжорстокіших репресій, але не можемо звикнути до безсоромної брехні. А коли фальшиві кліше, виготовлені в Кремлі, повторюють у Брюсселі вже в XXI столітті і то на офіційному рівні, це схоже на інфекційну хворобу.

Що ж стосується імені Бандери, то національно–визвольний рух відбувався під цим іменем, хоча сам Бандера перебував у нацистському ув’язненні, а після війни був убитий агентом Кремля, як це встановив німецький суд.

Очевидно, послідовність і безкомпромісність борця, а також страдницький шлях Бандери був оцінений українським народом, оскільки його ім’я в рейтингу найпопулярніших українців посідає перше чи друге місце. Президент України не міг не рахуватися з цим фактом, коли присвоював Бандері звання Героя України.

Герої національно–визвольних воєн воюють мечем і від меча гинуть. Але в даному разі маємо справу з безкомпромісним борцем передусім у духовній сфері. Бандерівцями в СССР називали тих, що вмирають, але не здаються окупанту.

Просимо взяти до відома нашу інформацію та внести відповідні зміни до резолюції Європарламенту.

Від Української народної ради:

Євген Сверстюк — член ради старійшин УНР, редактор газети «Наша віра», доктор філософії.

Микола Поровський — голова ВГО «Українська народна рада», народний депутат 1–го, 2–го та 4–го скликань; голова Республіканської християнської партії.

В’ячеслав Білоус — 1–й заступник голови ВГО «Українська народна рада», голова Спілки офіцерів України, народний депутат 2–го скликання, полковник.

Орест Климпуш — член президії ВГО «Українська народна рада», голова Федерації роботодавців транспорту України, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Сергій Рудик — заступник голови ВГО «Українська народна рада», голова УНРади м. Києва, заступник голови КМДА.

Михайло Ратушний — заступник голови Української всесвітньої координаційної ради, народний депутат 2—4 скликань, голова Київської обласної організації ВГО «Українська народна рада».