Останній день юліанського календаря

Учора Верховна Рада відправила у відставку уряд Тимошенко. За резолюцію недовіри проголосувало 243 депутати.

Нагадаємо, в грудні 2007–го за її призначення проголосувала мінімальна більшість — 226 парламентаріїв із фракцій БЮТ і «НУНС». За цей час навіть у «пост помаранчевих» фракціях з’явилося чимало недругів Тимошенко. За великим рахунком, якраз і вони — 22 депутати БЮТ і «НУНС» — вирішили долю вчорашнього голосування.

Юлія Тимошенко хоч і обіцяла покинути кабінет Прем’єр–міністра в разі невдалого для неї голосування ВР, формально лишається виконувачем обов’язків глави уряду. Тягнути лямку до затвердження наступника її змушує Контситуція. Але вочевидь вона цього не робитиме де–факто. Учора надвечір Тимошенко подякувала її співробітникам у великому залі засідань Кабміну за продуктивну роботу впродовж двох років і попрощалася, привітавши жінок із 8 Березня. Пані Юлія попросила колег «пильно» працювати з новим складом Кабінету Міністрів. Гідну опозицію Януковичу вона знову забезпечить.

Азарове «Да пашлі ви!» уряду

Замість сеансу бадьорості уранці в парламенті спершу влаштували нецікаве, майже колискове дійство. На трибуну поставили «регіонала» Миколу Азарова. Процедуру відставки уряду Юлії Тимошенко вчора почав саме Микола Янович, відомий своїм «красномовством» економіст і екс–керівник виборчого штабу Януковича, якого бачить наступником Тимошенко Партія регіонів. Голова парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності презентував постанову «регіоналів» про недовіру уряду.

Азаров говорив довго й нецікаво, читаючи 45–хвилинну промову з папірця. Та ще й російською мовою. Ще півгодини народні депутати мали ставити Миколі Яновичу питання. Багато парламентаріїв вирішили, що не витримають процедуру, й повиходили із залу — переважно в буфет.

Кореспондент «УМ» піймав на виході представника «Єдиного центру» Василя Петьовку. Колишній мер Мукачева сказав, що його група ще не визначилася, як голосувати. «Визначимося після того, як почуємо звіт уряду. Почуємо аргументи опозиційного уряду — послухаємо відповіді Прем’єр–міністра, тоді й ухвалимо рішення», — сказав Петьовка. Втім, депутат не надто ретельно прислухався до промови в залі: він блукав кулуарами, граючись мобільним телефоном і розмовляючи з колегами по партії.

Цікаво, що найбільш ворожа до Тимошенко частина «Нашої України» справді не знала точно, як голосувати. Саме голоси «Єдиного центру» могли бути вирішальними. Вранці перед будівлею парламенту бачили Віктора Балогу. Лідер «ЄЦ» розмовляв із головою фракції «НУНС» Миколою Мартиненком та Іваном Плющем. Перед голосуванням народна депутатка від «ЄЦ» Леся Оробець написала у своєму щоденнику на сайті Twitter: «Переговорники домовилися. Як завжди, в останню хвилину. Ми голосуємо» — хоча зранку писала «не голосуємо».

...А тим часом Микола Янович завершував свій нудний спіч. «Усі, хто голосував за збереження уряду, голосуватимуть за збереження цієї політики, політики кризи та провалу», — поставив крапку Азаров.

«Ми не дамо Януковичу грати у гольф і теніс»

Юлія Тимошенко не слухала промову опонента. Вона прибула у сесійну залу після короткої перерви, спеціально для виступу. Фракція БЮТ зустріла провідницю аплодисментами, «регіонали» — гудінням.

Прем’єрка відразу ж вирішила здивувати сесійну залу і сказала, що резолюція слухається «якраз за моєю вимогою». Насправді ж авторами постанови є «регіонали», порядок денний на середу формували вони ж...

Юля похвалилася своїми успіхами ще з тих часів, коли вона була віце–прем’єр–міністром в уряді Віктора Ющенка. Вона (як завжди, без зайвої скромності) вважає, що саме їй вдалося врятувати Україну від нещодавньої економічної кризи. «У час, коли світова криза розривала світ, захлиснула кожну країну, ми захистили Україну від фінансового колапсу. І при цьому ми зберегли соціальні стандарти, незважаючи на те, що більшість країн світу їх зменшувала», — хвалилася Тимошенко. Справді, поки інші уряди сідали на дієту й рятували економіку непопулярними заходами, наш Кабмін по всьому світу збирав кредити і займався популізмом.

Тимошенко обіцяла, що, як тільки буде проголосовано відставку, «в ту ж хвилину наш уряд покине свої кабінети, в ту ж хвилину наша політична сила перейде в опозицію». Юлія Володимирівна обіцяла бути пильним контролером влади. «Якщо Янукович думає, що він уже через тиждень спокійно гратиме в гольф і теніс, а його оточення буде розбирати «втіхаря» стратегічну власність держави, то можу сказати, що сьогодні його гольф і теніс завершується. Він щодня звітуватиме перед країною, перед опозицією», — пригрозила Тимошенко.

Юлія Володимирівна не вичерпала весь час, відведений регламентом. Її промова тривала 13 хвилин. «Я знаю, що немає ніякого сенсу щось більше пояснювати і давати відповіді на питання, тому що в цьому залі вже всі визначились і жодні відповіді на питання нікого ні в чому не переконають», — підсумувала вона.

Юлія Тимошенко затрималася в урядовій ложі ненадовго й хутко покинула сесійну залу. Вона вже не чула звіту голови Рахункової палати Валентина Симоненка, який доповідав про негативну динаміку в економічному секторі держави.

Троянські коні Тимошенко

Останнє слово перед розстрілом мала не жертва, а, образно кажучи, кати. Тобто депутати, які мали голосувати за резолюцію недовіри.

Олег Зарубінський заявив, що Блок Литвина «категорично проти свідомого чи несвідомого з­іштовхування країни у прірву». Він послуговувався аргументацією Литвина («вибори закінчились — війна почалась», «із майже 2000 рішень у Верховній Раді лише 130 ухвалено голосами коаліції), і до кінця промови майже охрип.

Алла Александровська — представниця Компартії, яка стільки разів у потрібні моменти виручала уряд Тимошенко, — повідомила, що фракція голосуватиме за відставку. «А після виступу Азарова сюди мав би зайти прокурор», — Александровська була здивована доповіддю про політику уряду.

«Заукраїнець» В’ячеслав Кириленко був здивований тим, що Юлія Тимошенко приписала своєму урядові успіхи в державницькій політиці (Прем’єрка похвалилася, що саме її Кабмін «зберіг і зміцнив незалежність нашої держави», «примножив усе, що є нашою національною самоідентичністю»). «Ми не вважаємо українським патріотичним голосуванням звільнення патріотичного міністра Огризка, що зробили комуністи, Партія регіонів і Блок Тимошенко. Ми не вважаємо, що бути з Україною — це голосувати за новий закон про держслужбу, в якому українська мова зазнає поразки в своїх правах», — перелічив лише два вчинки БЮТ пан В’ячеслав. Поза тим, він обіцяв: група «За Україну!» не підтримає відставку, бо це — справа тих, хто формуватиме новий уряд.

Голова фракції БЮТ Іван Кириленко сказав, що в парламенті завершується «ганебна троянська війна». «Вже стоїть напоготові троянський кінь, у череві якого сховалася група відчайдушних сміливців, які всього бояться: їм потрібно натиснути гашетки, а потім вишикуватися у чергу за дивідендами», — обурювався пан Іван.

...За відставку Тимошенко проголосувало: 172 — із Партії регіонів, 7 — БЮТ, 15 — «НУНС», 27 — КПУ, 20 — Блок Литвина, 3 — позафракційні. Загалом — 243.

Якщо придивитися до БЮТ, то у фракції Тимошенко голосували: Віталій Барвіненко (нещодавно він перешкоджав БЮТівцям, подавши у Вищий адміністративний суд свою скаргу на вибори), Геннадій Задирко та Володимир Каплієнко (люди Вінського), Григорій Омельченко (послідовний критик Тимошенко, «ющенківець»), Юрій Полунєєв, Ігор Савченко, Олег Черпіцький. «Щиро кажучи, я здивований тим, як голосувала фракція, — зізнався в коментарі «УМ» БЮТівець Анатолій Семинога. — Для мене це було несподіванкою».

У «НУНС» голосувала група «Єдиний центр», а також Юрій Бут. Троє відступників задовго до середи вималювалися в «Народній самообороні», які бачать новим главою Яценюка: це Давид Жванія, Сергій Василенко, Віктор Шемчук. Ще два голоси — від УНП (Олександр Слободян, Олександр Клименко). Плюс Станіслав Довгий, Ігор Палиця, Володимир Поляченко та Іван Плющ. До речі, Іван Степанович виявився найбільш послідовним. На відміну від інших соратників, він не голосував за призначення Тимошенко в 2007 році.

ХТО НАСТУПНИЙ?

Хто очолить Кабмін після Тимошенко — незрозуміло. Чіткої більшості на основі нової коаліції в парламенті немає ані для затвердження Азарова, ані для Яценюка чи Тігіпка, ані для інших кандидатур, які наразі проговорюються.

«Регіоналу» Миколі Азарову зіпсували настрій на прес–конференції після відставки уряду. Журналістка вивела Миколу Яновича з рівноваги, спитавши в нього про шанси на прем’єрство і те, навіщо йому очолювати уряд у такий важкий час. «У такій важкій ситуації я сам думаю, чи потрібне мені особисто таке навантаження», — зізнався Азаров. Після цього, проходячи повз журналістку, він сказав: «А вам я зичу порозумнішати».

Віктор Ющенко раніше категорично відкидав імовірність роботи на чолі уряду при Президентові Януковичу, однак тепер це не виглядає зовсім неймовірним. Адже його «права рука» Віра Ульянченко наполягає саме на такому варіанті й веде відповідну роботу у франкції «НУНС». «Наша Україна» готова бути учасником коаліції, якщо уряд очолить Віктор Ющенко», — про це йдеться в заяві Ульянченко як голови політради «НУ», поширеній прес–службою партії. Цікаво, що напередодні заступник голови адміністрації нового Президента Ганна Герман схвально відгукнулася про Ющенка як кандидата у прем’єри.

ПОСТФАКТУМ

Після голосування екс–Прем’єрка провела засідання своєї фракції. «Юлія Тимошенко оголосила про перехід в опозицію. Вона сказала, що не буде чекати створення нової коаліції та не буде виконуючим обов’язки Прем’єр–міністра», — розповів «Українській правді» народний депутат Сергій Пашинський. За його словами, Тимошенко обіцяла, що протягом одного–двох днів складе повноваження Прем’єра.

Міністр соціальної політики Людмила Денисова заявила, що відчуває полегшення після відставки. «Наша команда переходить в опозицію. А в опозиції ми найсильніші», — зазначила соратниця Тимошенко.