Вишивки хрестиком

Дата «Восьме березня» щось символізує лише для пострадянського світу. І це привід не тільки чекати уваги від чоловіків, яких ми вітали чи не вітали з Днем мужчини. Це завжди привід поговорити про місце жінок у суспільстві, в творчості, в коханні.

Французька письменниця Режін Дефорж прилетіла в Київ саме напередодні цього нашого жіночого свята. Це одна з найвідоміших французьких авторок, яка регулярно скандалізує французьке суспільство і при тому бореться за права жінок. Перша жінка–видавець, яка мала три видавництва, два з яких закривали за постановою суду. Авторка найбільшого (за обсягом і за накладом) французького бестселера «Блакитний велосипед», десятитомного роману–епопеї, який виходив від 1981 по 2007 рік, який було продано у Франції накладом більш ніж десять мільйонів. Дія «Блакитного велосипеда» відбувається у Франції в 1939—1949 роках. Головна героїня Леа Дельмас відважна і авантюрна, як всесвітньо відома Скарлет О’Хара. І деякі кола охарактеризували головний роман Режін Дефорж як плагіат. Був суд, який тривав чи не десять років, який Режін Дефорж виграла. Але видавництво довелося закрити.

А її найперше видавництво було закрито ще в 1968 році через першу ж книжку, якою був підпільний роман Луї Арагона. Його назва, якщо дуже постаратися, перекладаючи пристойно, звучить «В Ірен між ніг». Але ж цей текст написав великий Арагон, тонкий лірик, визнаний майстер слова! Одначе весь наклад цієї книги було заарештовано, а першу жінку–видавця засуджено за зневажання правилами пристойності.

— Франція — дуже особлива країна — розповідає мадам Дефорж. — Вона може бути дуже святенницькою.

Авторка сміливих еротичних оповідань плекає свої лібертинські погляди й не побоялася пов’язати себе з фемінізмом, що у Франції не є дуже популярним. Вона й зараз не зрікається цієї настанови і називає себе феміністкою.

— Але не дуже екстремістською, — додає письменниця. — Такі у Франції були лише після 1968 року, зараз таких нема. Загалом, у Франції чоловіки й жінки вміють домовитися.

— Але ж як вийшло, що закрили ваші видавництва? — запитую я.

— Це просто стався такий невдалий збіг, — відповідає мадам Дефорж.

Біографія Режін Дефорж є ілюстрацією її творчих пошуків, як і її тексти. Її старшому сину, літератору Франку Шпенглеру, вже п’ятдесят третій рік. Узагалі письменниця має трьох дітей від трьох шлюбів. Її нинішній чоловік — на чотирнадцять років молодший за неї художник–ілюстратор П’єр В’яземський, відомий під іменем В’яз. Він — батько її молодшої дочки Леа, якій 25 років. А також він є онуком Франсуа Моріака і водночас російського князя Івана В’яземського, брат відомої письменниці Анни В’яземської.

— Мої діти обожнюють мене, — з гордістю каже Режін Дефорж. — Діти — це і проблема для письменника, і натхнення.

Вона народилася в 1935 році, і це й досі енергійна елегантна жінка, близька подруга дизайнерки Соні Рікель. А головне, її творчий потенціал не вичерпався, вона й досі пише книжки й презентує їх по світу. Авторка суперпопулярного «Блакитного велосипеда», який читали практично всі французи (окремі книжки цієї десятитомної епопеї виходили російською), пише й інші книжки. Зокрема, історичний роман про Анну Ярославну, королеву Франції. Коли Режін Дефорж працювала над цим романом, вона приїздила до Києва. У Франції письменник, який пише роман про ту чи іншу країну, може попросити у центрі підтримки письменників кошти для того, щоб відвідати країну, про яку йдеться. В Київ мадам Дефорж приїздила ще за СРСР, коли отримала грант на поїздку до Москви.

А останній роман Режін Дефорж «Дебора, жінка, яка зрадила чоловікові» я прочитала французькою, і можу сказати, що це література водночас і серйозна, і масова. Це така книга, яка справді змусить замислитися про усталене. Дія відбувається в першому столітті. Молода гарна Дебора зрадила старому огидному їй чоловікові. Щоб не бути закиданою камінням, вона тікає до тих, хто ходить за Христом. У простих, одначе глибоких розмовах і юдейських, і римських жінок відбувається момент істини. Режін Дефорж і сама дуже любить саме цю свою книгу. Сподіваємося, вона одного дня з’явиться українською.

— А що ще я дуже люблю, — зізнається мадам Дефорж на прощання, — це вишивання хрестиком. Якби в мене знову з’явилося видавництво, першою книгою, яку б я видала, був би альбом зразків вишивок різних народів!

— Але ж вишивання — це традиційна, домашня жінка! Як любов до вишивки узгоджується з боротьбою за жіночі права?

— З одного боку, це так, але з іншого — вишивання хрестиком — це творчість, це самореалізація! У Франції є дуже багато товариств із вишивання хрестиком, членами яких є молоді жінки.

А поки мадам Дефорж поїхала на зустріч із шанувальниками французької літератури до Донецька. По поверненні вона матиме дискусію в Будинку кіно з Оксаною Забужко, українською письменницею, яка також має великі як для України, наклади продажу, також скандалізувала українське суспільство, також ідентифікує себе як феміністку, але, здається, ще ніколи не озвучувала уподобань до рукоділля.