Цьогоріч придатні для польових робіт традиційні «лютневі вікна» відкрились на півострові дещо пізніше, ніж зазвичай. 24 лютого до сівби взялися перші господарства Білогорського, Сімферопольського і Сакського районів. Станом на 1 березня ранніми яровими засіяно понад 20 тисяч гектарів.
Перший заступник голови Ради міністрів Криму Микола Колісниченко налаштований оптимістично: почали господарства посівну непогано, отже, їм до снаги цього року вийти на рубіж у два мільйони тонн зернових, що майже на 400 тисяч більше, ніж торік. Міністр аграрної політики півострова Павло Акімов запевняє: господарства майже повністю забезпечені насінням. Вистачає й азотних міндобрив для підживлення озимини. До речі, стан озимини після перезимівлі на 89 % угідь оцінюється як добрий і задовільний, а 44% озимини вже отримали свою порцію міндобрив.
Щодо дизпалива і бензину, то, за словами Колісниченка, на кінець лютого місцеві сільгосппідприємства усіх форм власності відчувають його дефіцит, який планують заповнити за рахунок залучення власних коштів, банківських кредитів і постачання пального за фіксованими цінами в рамках державної програми. Не бачить влада й економічних передумов для подорожчання впродовж наступних двох місяців дев’ятнадцяти соціально значущих продуктів харчування, до яких, як відомо, входять і «бюджетні» сорти хліба. Водночас кримські можновладці визнають: правових важелів впливу на цінову політику тутешніх хлібокомбінатів, які планують її переглянути у зв’язку з можливим запровадженням «регіональних» соціальних стандартів, у них все ж немає.
Знову, як і в попередні роки, у глибокий нокдаун кримські сади і виноградники відправили люті морози, які прийшли на півострів 25—27 січня. Особливо не пощастило Нижньогірському, Білогірському і Красногвардійському районам, де температурний показник сягав убивчих для багаторічних насаджень –22—25 градусів. Наразі підтверджено пошкодження плодових культур (4 тисячі гектарів), винограду (6 тисяч гектарів) і лаванди (0,5 тисячі га). Фахівці Кримської дослідної станції садівництва вже зафіксували загибель генеративних бруньок абрикосів на 80—100 відсотків, персика — 50—100%, черешні, сливи і груші — на 20—50%. Завдані збитки оцінюють у 44 мільйони гривень, тому аграрії почали активно оформляти папери про компенсацію, хоча й не надто сподіваються її отримати. Бо ж торік 200 мільйонів гривень так і не дочекалися.
Зазвичай урожай частково «витягують» завдяки правильній обрізці та іншим технологічним прийомам. На це сьогодні і зорієнтовані науково–практичні семінари із залученням Кримського аграрно–технологічного університету. За словами Колісниченка, вітамінний дефіцит на півострові цілком реально компенсувати і за рахунок додаткових овочів — картоплі, капусти та моркви. Тому керівникам господарств рекомендуватимуть збільшити площі овочевих плантацій. Мовляв, улітку очікується спека, тому наплив відпочивальників і, відповідно, попит на місцеву городину — забезпечено.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
