На коліна, на гречку!

Ситуація із гречаною крупою сьогодні трохи нагадує стан цукрового ринку кількарічної давності: відносно невисока прибутковість культури та відсутність ефективного регулювання структури посівних площ в Україні призвела до поступового зменшення площ під культурою. Як наслідок, торік аграрії виробили гречки рівно стільки, скільки споживаємо. Однак якщо найближчим часом не збільшити посівних площ, то за кілька років гречка, як і рис, стане винятково імпортним продуктом.

Виростили впритул

На 30 відсотків із початку року зросла середня ціна на гречану крупу по Україні: з 4,93 гривні на початку січня до 6,38 гривні наприкінці лютого — підрахували в Міністерстві аграрної політики. Проте у великих містах та особливо столиці ціна впевнено переходить межу у сім гривень, а найбільш сміливі виробники підняли ціну за кіло вроздріб до більш ніж 11.

Основною причиною подорожчання всі учасники ринку називають скорочення виробництва. «Кілька років поспіль посіви гречки скорочувалися, пропорційно скорочувався і врожай», — розказав «УМ» керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Думку експерта підтверджує статистика: якщо в 2008 році українські аграрії зібрали 240 тисяч тонн гречки, то в 2009 в підсумку вийшло вже 190 тисяч.

Річне ж споживання продукту, якщо підсумувати продовольче споживання та насіння, за різними підрахунками, коливається в межах тих самих 190 тисяч тонн. «У цьому році ми прийшли до такої ситуації, коли обсяг дер­жавного виробництва балансує зі споживанням. Виходить, що в першій половині сезону, коли пропозиція на ринку нормальна, ціни були досить помірними. Проте у другій половині сезону пішло підвищення цін, тому що (навіть якщо виробники трошки притримують зерно гречки) одразу з’являється, як кажуть, обмеженість пропозиції», — відзначив Володимир Лапа.

Однак про дефіцит продукту говорити ще рано — запевняють експерти. За їхніми прогнозами, врожаю має вистачити навіть незважаючи на можливі втрати через не зовсім придатні умови зберігання чи використання крупи у кормах — частина врожаю не відповідає вимогам до продовольчого зерна. Також на ринок може впливати фактор зовнішньої торгівлі, хоча останнім часом вона дуже не значна. «Зараз же в основному на зменшення запасів впливають кормові втрати. Проте вони роблять незначний мінус у цьому балансі, в результаті чого маємо на потреби споживання трохи менше», — підкреслив аналітик УКАБ.

Якщо битва — за Китай

Проте в МінАП про варіанти «підстраховки» подумують уже зараз. Найбільш близькими маршрутами для імпорту гречки є Росія й Білорусь. Однак покладатись на північних сусідів цього року не доводиться — вони й самі побоюються дефіциту. Так, за даними Федеральної служби держстатистики Росії, через рекордно низькі врожаї круп’яних культур минулого року, за останні два місяці поточного ціни відчутно зросли. Правда, поки що тільки в опті. Проте, за прогнозами російських аналітиків ринку, й роздрібні ціни на гречку та пшоно зростуть протягом місяця на 30—35 відсотків. Заспокоюють російських споживачів можливим імпортом з України або... Китаю.

Про китайський імпорт подумують і українські чиновники. «У разі дефіциту гречку можна імпортувати. Ми крупу споживаємо як харчі, а за кордоном вона використовується для корму птахам, особливо в Китаї», — заявив директор Департаменту харчової промисловості Міністерства аграрної політики Юрій Кищак. «У будь–якому разі, навіть якщо імпорт піде, то в невеликих обсягах. Проте водночас це буде сигнал ринку, що далі підвищувати ціни не варто», — наголосив експерт УКАБ.

Утім у МінАП заспокоюють, що й без імпорту проблем із гречкою країна мати не повинна — аграріїв наполегливо проситимуть цьогоріч засіяти більше культури. Та й вигідна ціна, на думку експертів, зіграє не останню роль. «За три місяці — з грудня минулого року до початку березня цьогоріч вартість тонни крупи в опті зросла з 2,2 до 4 тисяч гривень. Чотири тисячі за тонну — ціна досить прийнятна. Тож якщо будуть зимові втрати якихось посівів і аграрії розмірковуватимуть, чим пересівати, — вони можуть розглядати гречку як один із вдалих варіантів», — вважає Володимир Лапа.

Менший попит — нижча ціна

Чи зростатимуть ціни на крупу в Україні — й далі залежатиме винятково від споживачів: вартість підніматиметься доти, доки українці масово скуповуватимуть гречку. «За даних умов, так би мовити, «м’яч на половині поля споживачів». Як тільки вони зрозуміють, що за такими цінами не треба брати гречку, подорожчання припиниться. Тоді як сам процес зростання цін відіграє в даних умовах роль гільйотини — відсіче надлишковий попит», — пояснив експерт.

Однак, на його думку, масового стрибка ціни вище 10 гривень бути не повинно, адже «така вартість уже не раціональна, і купувати її ніхто не буде». Якщо ж кілограм крупи підбереться до цієї межі, то, з одного боку, значно зменшиться попит, а з іншого — підключиться імпорт. «У будь–якому разі зростання цін зупиниться: або з точки зору ввезення імпортного продукту, або з точки зору різкого зменшення попиту з боку споживачів», — переконаний аналітик УКАБ.

Дієвість цієї схеми вирішили випробувати в реальних умовах у Запоріжжі. Минулої п’ятниці заступник «губернатора» області Олександр Сін закликав жителів області перестати купувати гречку, оскільки вона безпідставно дорожчає щотижня на 20 відсотків, демонструючи, за словами чиновника, «абсолютне свавілля виробників».

Решти круп подорожчання торкнутись не повинно — немає об’єктивних причин. Проте деякі виробники можуть підвищити їхню вартість «за компанію з гречкою». У такому випадку «споживачі не повинні впадати в паніку і збільшувати закупівлі». «Якщо одномоментно збільшаться закупівлі, то й ціни пропорційно підуть угору», — пояснив ази функціонування ринку Володимир Лапа. Проте як тільки паніка вляжеться — ціни самі опустяться, бо «економічні підстави для такого здорожчання відсутні». «Ціни на сировину (мається на увазі продовольче зерно, пшениця та ячмінь) стабільні», — підсумував він.