Кулуари Кабміну: сенсація, якої не сталося...
«Ласт дей...» (останній день — англ.) — обмінювалися між собою враженнями два закордонні репортери, спостерігаючи, як міністри входили у двері з кам’яними виразами на обличчях. «Ноу!», — до них негайно підійшла відповідальна працівниця прес–служби і, кілька разів повторивши інтернаціональне слово «песимізм», популярно пояснила іноземцям, що все зовсім не так погано, як вони собі думають.
Члени уряду, опиняючись перед телекамерами, все ж намагалися демонструвати оптимізм. «Сьогодні останній день? А чому? Тобто чому ви такі питання ставите? — міністр палива та енергетики Юрій Продан старанно вдавав, що за газовими проблемами він і світу Божого не бачить. — А якщо й підемо у відставку, то якась робота, певно, знайдеться. Може, ви щось підкажете». Міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова запевнила всіх, що вона настільки не думала про відставку, що навіть не знає, які суми компенсацій будуть виплачені урядовцям після закінчення їхньої каденції. «Чому ми зібралися в понеділок? — перепитала вона, старанно вимовляючи українські слова на російський манер. — Ну як чому? Сьогодні ж треба розподілити останні 277 квартир, куплених за нашою програмою».
І лише міністр юстиції Микола Оніщук не став кривити душею і, коментуючи можливу відставку, сказав, що на все воля Божа, головне — аби механізм відставки не суперечив Конституції. «Я можу дозволити собі не шукати роботу, — прокоментував він імовірні проблеми у своєму житті. Але потім, мабуть, подумав, що такий вислів звучить трохи двозначно, і додав: — Зрештою, можу дозволити собі не бути цим стурбованим». І цим лише посилив двозначність сказаного.
«Янукович для нас не указ»
Прем’єрка вчора також, м’яко кажучи, не світилася від щастя. Традиційно скупа на міміку, вона, стоячи на чільному місці біля овального столу, упродовж всієї промови, здавалося, не ворохнула жодним м’язом. «Партія регіонів знову внесла постанову про довіру уряду», — мовила вона тоном, яким зазвичай повідомляють про стихійне лихо особливо руйнівної сили. Але Юлія Володимирівна не була би собою, якби не кинула «стартову» шпильку у бік свого нинішнього опонента. І додала, що одного разу «регіонали» вже вносили таку постанову, яку потім самі ж відкликали.
Своє ставлення до новообраного Президента Юлія Тимошенко пояснила просто: він цілковито антиукраїнський політик, і всі, хто захоче вступити з ним у коаліцію, автоматично набирають такого ж непривабливого забарвлення. Лідер БЮТ, щоправда, випустила з уваги, що трохи менше ніж рік тому сама вона вже майже уклала з паном Януковичем коаліцію на двох. І єдина різниця між цими днями і днем сьогоднішнім полягає у тому, що тоді така коаліція була можлива й вигідна для Юлії Володимирівни.
Напередодні дня «Х» Прем’єрка ще раз повторила свою позицію тижневої давнини: вона наполягатиме, щоби постанову про довіру уряду проголосували у Верховній Раді насамперед. «Тому що Україні потрібна ясність», — підсумувала вона.
Програму успішно завершено! Результатів немає...
Тимошенко, а потім і Людмила Денисова прозвітували про завершення широко розрекламованої програми виділення безкоштовних квартир. Як відомо, уряд через державну іпотечну установу придбав житло у новобудовах, яке потім, напередодні першого туру президентських виборів, Юлія Володимирівна особисто, при великій кількості телекамер, вручала пільговикам. За словами Денисової, понад третина від усієї кількості житла дісталася працівникам правоохоронних органів. За дивним збігом, це були переважно трудівники МВС, керівник якого відкрито агітував за нинішнього Прем’єра на виборах.
«Антикризову програму для будівельників ми навіть перевиконали», — гордо сказала Юлія Тимошенко, маючи на увазі, що грошей на цю затію виділили навіть трохи більше, ніж планували, — 1,5 млрд. гривень. Утім експерти оцінюють ініціативу Прем’єра вкрай скептично. Насамперед тому, що критерій успішності будь–якої антикризової програми — стан справ галузі. Вітчизняні будівельники ж нині й надалі перебувають у стані глибокої кризи, падіння виробництва у цій галузі триває, а півтора мільярда «пішли в цемент», анітрохи не вплинувши на ринок.
Ще одна підстава для гордості Прем’єрки — завершено програму з придбання медичного обладнання для районних та обласних лікарень. Чиновник МОЗу, який презентував її виконання, сумлінно перераховував, скільки всього закуплено і ... скільки не встигли. Тому що, мовляв, урядову програму старанно блокували. Цю тезу, до речі, кілька разів повторила і Юлія Тимошенко: у Верховній Раді роками (!) лежать законопроекти, які могли би значно поліпшити життя українців, але їх «із політичних мотивів» блокували нардепи. Таким чином, Юлія Володимирівна фактично сама ж заперечила власну фразу, що у парламенті діє демократична коаліція. Адже якщо коаліція де–факто працює, то чому ж тоді вона не голосує за ініціативи уряду, який, власне кажучи, сама й призначила?
БУКВА ЗАКОНУ
«Працюватимемо, і без жодних «в.о!»
Попри категоричну заяву лідера фракції БЮТ Івана Кириленка, що Прем’єрка та Олександр Турчинов після можливого успішного голосування за відставку уряду одразу ж залишать свої кабінети, головний юрист Кабміну вважає інакше. Міністр юстиції Микола Оніщук вчора сказав: уряд продовжуватиме виконувати свої обов’язки в повному обсязі. «Ні в Конституції України, ні в законі про Кабінет Міністрів не міститься жодних застережень, які обмежують у такій ситуації повноваження уряду», — повідомив пан Оніщук.
— Міністри не носитимуть перед назвою посади приставку «виконуючий обов’язки»? — уточнили у нього.
— Я не бачу жодних підстав для цього.
СЕКТОР ГАЗУ
Газ для народу: без кольору, запаху, але «заморожений»
Учора уряд одностайно вирішив не піднімати ціни на газ для населення та комунальних підприємств: до кінця 2010 року вони залишаться такими ж, як і були в 2009. Якщо, звичайно, новий уряд не ухвалить інше рішення. Таким чином, нинішній Кабмін порушив одну з головних вимог МФВ: підняти ціни на газ та оздоровити фінансовий стан НАК «Нафтогаз України». Тим паче що вільних коштів, аби покрити фінансову «дірку», утворену від того, що Україна купує дорогий газ у росіян, а продає його на внутрішньому ринку надто дешево, нині не існує.
«Як звідки візьмемо гроші? Ми мали пільгові умови під час купівлі російського газу торік і маємо нині дуже вигідний договір із «Газпромом», — прокоментував новину Юрій Продан, не втримавшись від широкої, щирої, майже дитячої посмішки. Зал, оцінивши почуття гумору міністра, також відповів йому сміхом.
Міністр палива та енергетики, втім, не вважає фінансовий стан «Нафтогазу» катастрофічним. «Та який дефолт?! Уже кілька років говорять про дефолт — і що? Нема дефолту! Та що це за розмови, все буде добре!», — заспокоював він пресу у стилі Вєрки Сердючки.
— Невмолимо наближається сьоме число: термін оплати за газ, — панові Продану задали традиційне питання початку місяця. — За рахунок чого платитимете Росії ?
— За рахунок доларів, — знову засміявся Юрій Продан і під веселощі журналістів покинув зал для брифінгів.