Ця неперевершеної краси засніжена вершина з часу свого першого підкорення Хансом Меєром у 1889 році збагатилася численними пригодами і обросла легендами. До гори–символу, гори–випробування, літературної «героїні» одного з оповідань Ернеста Хемінгуея їдуть з усього світу: помилуватися, оцінити, спробувати піднятися на вищу точку африканського континенту. А зваба й справді неабияка. Як найвища у світі вершина, що стоїть окремо, а не «розчиняється» в гірському масиві, її видно за сотні кілометрів. «Кілі» — як її лаконічно, по–панібратськи називають претенденти–підкорювачі — входить в престижну для альпіністів і гірських туристів програму «сім вершин світу», яку за певної фізичної підготовки і акліматизації можна здолати без спеціального технічного спорядження.

А височіє гора на півночі Танзанії. Розташована на південь від екватора, ця країна приваблює своїм своєрідним географічним положенням, тропічним екваторіальним кліматом, багатством флори і фауни, численними кавовими плантаціями арабіки, робусти і справжніми банановими лісами. Населення країни сягає майже 37 млн. і репрезентує в основному африканські племена банту, масаі, маконде та інш. Офіційними тут визнано дві мови — суахілі і англійську (на острові Занзібар поширена ще й арабська).