Янукович Віктор Федорович
Народився 9 липня 1950 р. в м. Єнакієве Донецької обл.
Батьки: Янукович Федір Володимирович, Леонова Ольга Семенівна.
Дружина: Янукович (Настенко) Людмила Олександрівна.
Діти: Олександр, 1973 р. н. (лікар–стоматолог) і Віктор, 1981 р. н. (народний депутат).
Внуки: троє — від Олександра, один — од Віктора.
Партійність: Партія регіонів (голова — з 2003 р.).
Освіта: Єнакіївський гірничий технікум (закінчив у 1973 р.; у 1967–му, згідно з постановою прокуратури м. Єнакієве, був відрахований за участь у вчиненні злочину); Донецький політехнічний інститут (1980, заочно, фах — інженер–механік); факультет міжнародного права Української академії зовнішньої торгівлі (2001).
Учені ступені: доктор економічних наук, професор. Докторська дисертація Януковича (він тоді був донецьким «губернатором») присвячена питанням управління розвитку інфраструктури великого промислового регіону. Слово «професор» Янукович в анкеті пише як «проффесор».
Віросповідання: християнин, православний (УПЦ Московського патріархату; РПЦ).
Нагороди та відзнаки: орден «За заслуги» I–III ступенів (1998); заслужений працівник транспорту України (1995); Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2000); численні ордени УПЦ МП та РПЦ; медаль Ананії Шіракаці (Вірменія, 2004); знаки «Шахтарська доблесть» II і III ступенів, «Шахтарська слава» I–III ступенів; Олімпійський орден МОК (2007); Золота медаль Міжнародної хокейної федерації (2003); Почесний знак Національного олімпійського комітету України (2005); почесний доктор Одеської нац. юридичної академії, Донецького нац. технічного університету; почесний громадянин Донецької області (2002), м. Димитрова Донецької області (2006).
У молодості був двічі судимий (судимості знято).
Кар’єра:
1972—1973 — автоелектрик, 1973—1976 — механік, Єнакіївське АТП № 04113.
1976—1984 — директор автобази ВО «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве, 1984—1987 — автобази ВО «Донбастрансремонт», м. Донецьк.
1987—1988 — заст. директора з автотранспорту дирекції матеріально–технічного забезпечення та транспорту Донецького державного ВО вугільної промисловості.
1988—1989 — заст. начальника відділу мат.–тех. забезпечення та транспорту Донецького головного теруправління вугільної промисловості.
1989—1994 — в. о., директор, ген директор ВО «Донбастрансремонт».
1994 — гендиректор об’єднання «Укрвуглепромтранс», 1994—1996 — «Донецькавтотранс».
1996—1997 — заст., 1–й заст. голови; 1997—2002 — голова Донецької обласної держадміністрації та голова облради.
2002—2005 — президент національного олімпійського комітету.
Прем’єр–міністр України — два терміни (21 листопада 2002 — 5 січня 2005; 4 серпня 2006 — 18 грудня 2007).
Народний депутат України V i VI скликань (від Партії регіонів).
Участь у президентських виборах: 2004 — друге місце (44,20%), 2010 — перше місце (48,95%).
Президент України — з 25 лютого 2010 р.
АНЕКДОТИ В ТЕМУ
Інавгурація новообраного Президента.
Віктор Федорович поклав руку на Євангеліє, читає текст присяги, але на третьому слові затинається і гальмує — не може вимовити.
Верховна Рада більшістю голосів відправляє його на друге повторне читання.
* * *
— А чого це останнім часом у телевізорі не видно Ганни Герман?
— Так вона ж, мабуть, з ранку до ночі вчить Януковича правильно вимовляти слово «інавгурація».