Шалена мрія про ненависну відставку

«Підвішена» ситуація нинішнього Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко та бажання зберегти за собою посаду змушують її робити нетрадиційні кроки. Один із таких Юлія Володимирівна поглиблено презентувала на вчорашньому засіданні уряду. З’явившись перед публікою, леді Ю одразу ж нагадала всім про озвучений днем раніше план Х із ініціативою голосувати про недовіру до її кабінету.

Виступати «на камери» нинішня Прем’єрка вміє, і вчора вона ще раз довела цю істину. Нагадавши, що БЮТ зібрав 150 підписів за проведення позачергового засідання для розгляду питання недовіри, а «регіонали» відкликали свою постанову про відповідальність уряду, Юлія Володимирівна зробила хід конем. «Враховуючи, що країні потрібна ясність із тим, хто відповідає за життя країни, за забезпечення всіх напрямів розвитку, ми як команда просто зобов’язані таку ясність у країні мати», — мовила Юлія Володимирівна фразу, яку, на перший погляд, можна було розцінити як ініціативу власної відставки. Так само, як і месидж, що політична сила Тимошенко не вступатиме в «будь–які коаліції і будь–які домовленості з антиукраїнською командою Януковича».

Утім останній вислів в історичному контексті звучав дещо алогічно: варто тільки пригадати нестримне бажання Прем’єрки створити коаліцію з «антиукраїнськими регіоналами» навесні минулого року, яка отримала народну назву «ПРіБЮТ» і не відбулася з ініціативи Януковича. Втім подальший спіч Юлії Тимошенко ще раз підтвердив висновки політологів, що ініціатива голосувати за довіру уряду — це превентивний хід Прем’єрки, аби зберегти статус–кво. Тобто свою посаду при новому Президенті. І «політичне» підґрунтя для цього Юлія Володимирівна вже придумала. «Віддати абсолютну владу, диктатуру антиукраїнським силам на чолі з Януковичем — це і було би по суті кинути Україну в найскладніший час випробувань», — саме так прозвучало пояснення того, що очолювати уряд і надалі має Юлія Тимошенко. Або принаймні вона має право за це боротися.

Тим паче що, на думку Прем’єрки, особливих проблем у господарському комплексі України не виявлено. Відкриваючи засідання, вона доповіла громадськості, що всі програми будівництва об’єктів до «Євро–2012» фінансуються вчасно. А деякі міста, як, наприклад, Львів, — навіть із випередженням. І той факт, що будівництво стадіону в цьому місті нині повністю зупинене, можна пояснити не браком грошей, а тільки організаційними труднощами. Також Кабмін виділив 350 млн. гривень для оплати праці шахтарів дер­жавних копалень у лютому.

Ще одна ініціатива уряду — впровадження житлових будівельно–ощадних кас в Україні, які мали би відродити будівельний сектор економіки. Такі каси мають стати альтернативою іпотечному кредитуванню, яке нині доступне лише людям із доходами вище середніх. Щоправда, з огляду на схему їх роботи, альтернатива ця може бути доволі умовною. Так, новостворені каси накопичуватимуть кошти громадян, які хочуть придбати житло, а в перспективі — надаватимуть цим вкладникам позику, якої буде достатньо для першого внеску за банківський кредит. Передбачається, що держава надаватиме певну фінансову підтримку деяким учасникам кас. Міністерство з питань ЖКГ через місяць має надати план дій для реалізації концепції кас.

А ТИМ ЧАСОМ...

До нас їде МВФ!

У перших числах березня до Києва прибуде технічна місія Міжнародного валютного фонду, яка має підготувати текст нового меморандуму між українською владою та керівництвом МВФ. А також підготувати ґрунт для приїзду основної місії Фонду, яка, власне кажучи, й ухвалюватиме рішення про виділення четвертого траншу. На жаль, урядовці особливих новин для заокеанських гостей не мають: бюджету–2010, на ухваленні якого наполягав МВФ, досі немає, а дефіцит держкошторису перевищує рекомендовані норми. За словами виконувача обов’язків міністра фінансів Ігоря Уманського щомісячний дефіцит державного бюджету за I квартал 2010 р. становитиме близько 1,5 млрд. грн.

ДО РЕЧІ

Пізніше посіємо, більше зберемо?

Міністр АПК Юрій Мельник визнав, що посівна в Україні проходить зі значним відставанням від графіка. Причина тому — надто люта зима. «Сім відсотків посівних площ сьогодні перебувають під кригою. Торік такої ситуації не було зовсім, — прокоментував Мельник. — Рік тому в нас уже було посіяно кілька сотень тисяч гектарів, а нині тільки починаємо підживлювати ґрунт у південних областях». Та, незважаючи на підступи клімату, міністерство не переглядатиме прогнози майбутнього врожаю, щонайбільше — відкоригують розподіл площ під культурами.