Художники на снігу

23.02.2010
Художники на снігу

Композиція вінничанина Олександра Никитюка «Золоті рибки зимових поцілунків».

Доля часто несправедлива до такого виду мистецтва, як лендарт. Художні твори, для яких необхідним тлом і органічним складником стало природне середовище, зазвичай живуть недовго, бо їх швидко руйнують стихії. Особливо це відчувається тоді, коли в холодний сезон артефакти творяться на засніжених територіях, а в ролі важливого будівельного елементу виступає сніг. Для прикладу можна назвати «Сноухендж», створений торік на Вінниччині за зразком знаменитої пам’ятки Стоунхендж, от тільки не з каменю, а зі снігу.

Усе, що наразі залишається митцям та глядачам, — зберегти композиції на світлинах та відеозаписах. Саме тому п’ятий міжнародний фестиваль лендарту «Аплікація духу» відкрився виставкою фотографій, що показали здобутки попередніх років. Оскільки твори переважно великі за розміром, то найефектніше виглядали знімки, зроблені з вертольота.

За традицією, місцем проведення «Аплікації духу» стало велике скіфське городище під містом Немирів. Потрапити на нього змогли не всі бажаючі. На попередній конкурс було подано 48 проектів майбутніх композицій, але тільки двадцять щасливчиків пройшли відбір і були допущені до участі у фестивалі. Щоправда, «завдяки» кризі міжнародне представництво цьогоріч виглядало вельми скромно, хоч раніше сюди приїжджали навіть китайці: організатори змогли запросити тільки художницю із Польщі Іоанну Зєманек, котра запропонувала відтворити свою композицію «Сходження», уже виконану в Кракові. Проте регіони України були представлені широко: Київ, Одеса, Харків, Львів, Закарпаття...

«Аплікаторам духу» пощастило: якщо минулі зими видались малосніжними, то нині білого багатства — хоч відбавляй. Правда, не обійшлось і без малоприємних сюрпризів. Напередодні над скіфським городищем продощило, а потім мороз міцно прихопив поверхню снігу. Аби створити задумане, митці немало сил тратили на те, щоб ламати снігову кірку, здатну витримати вагу людини.

Ясна річ, описувати артефакти — річ невдячна, їх краще бачити. Серед найвдаліших творів учасники відзначали «Кристалографію» Анни Надуди, «Весну inside» Олексія Коношенка, «Берегиню» Орисі Нечипорук. А композиція Дмитра Матюхіна «Перехід Мари» поєднала дві, здавалось би, непоєднувані стихії: сніг і вогонь. З неї почалось вогненне шоу заключної частини фестивалю, яке у вечірніх сутінках освітило і немов оживило стародавні вали городища, яким кілька тисяч років.

Оскільки «Аплікація духу»–2010 уже досягла першого ювілею, то організатори пообіцяли за результатами фестивалю випустити буклет із супровідними текстами українською, англійською та російською мовами.