Тануть, наче сніг

Минулого уїк–енду наші спортсмени у Ванкувері мали кілька шансів нарешті заявити про себе на повний голос. У програмі були і два біатлонні старти, і гонки переслідування у лижників, і змагання акробатів у фристайлі й танцювальних пар — у фігурному катанні. Натомість більше на Олімпіаді говорили не про результати українців, а про травму стрибуна з трампліна Віталія Шумбарця, отриману на тренуванні. На щастя, падіння обійшлося без важких наслідків.

Криза хвилювання чи підготовки?

Упродовж усього сезону 2009/10 українські біатлоністи, тренери й функціонери пояснювали не надто успішні виступи планомірною підготовкою до Олімпійських ігор. Мовляв, ми не прагнемо форсувати форму й брати призові місця на етапах Кубка світу, бо можемо витратити сили й провалити головний зимовий старт чотириріччя. А перемога Сергія Седнєва в індивідуальній гонці на останніх перед Олімпіадою–2010 змаганнях в італійському Антхольці мала б підтвердити, що «синьо–жовті» перебувають на правильному шляху до піку оптимальних кондицій. Не применшуючи заслуги глухівського «стріляючого лижника», зауважмо, що той етап пропустили чимало провідних біатлоністів, і це допомогло Седнєву принести Україні єдину за сезон медаль Кубка світу.

Тепер же, за підсумками восьми особистих гонок біатлонної програми Олімпіади, складається враження, що з плануванням наші фахівці щось перемудрували. Українці масово «сиплються» на стрільбі, а декому бракує й фізичних кондицій. А президент федерації Володимир Бринзак і тренери вперто списують невдачі на проблеми з психологією. «Масовий старт був надзвичайно важливим для наших молодих спортсменок з огляду на отримання досвіду боротьби — це зміцнення бойового духу, крок на одну сходинку вище. Але дівчатам бракує психологічної стійкості, а вона тільки на таких змаганнях і загартовується», — твердить старший тренер жінок Григорій Шамрай.

Утім якщо виходити з такої логіки, то молода Олена Підгрушна, яка лише цього року застовпила собі місце в збірній, мала б «злякатися» найбільше. Однак позавчора в мас–старті тернополянка, навпаки, бігла без психологічного тягара й показала найкращий серед усього нашого квінтету результат. А от призерка чемпіонату світу 2008 року сумчанка Валентина Семеренко ніяк не може проявити ані властиву їй швидкість, ані похвалитися влучною стрільбою. Важко біжиться в Уїстлері й 32–річній Оксані Хвостенко — в недільній гонці чернігівка фінішувала передостанньою з–поміж «тридцятки» кращих спортсменок світу.

Тепер у наших дівчат залишається єдиний шанс для реабілітації — сьогоднішня естафета. До минулих вихідних українки давали привід для оптимізму хоча б з огляду на командну гонку, але є побоювання, що сил на вирішальний бій у них може не лишитися.

Результати ж чоловіків не дозволяють сподіватися і на естафетні звершення. Навіть лідери Се­д­нєв і Дериземля не можуть похвалитися стабільністю, а чекати підтримки від Біланенка, Деркача чи Семенова годі. У мас–старті Дериземля очолював пелотон до другої стрільби, але постраждав через невлучність.

«Зачіпки» не справдилися

Крім традиційних сподівань на біатлоністів, українці з надією поглядали на інші лижні види спорту. Відомо, що в традиційному кросі розраховувати на гідний виступ серед еліти може лише 34–річна Валентина Шевченко. Утім не все добре складається й у броварчанки — наша лижниця поповнила представницьку компанію тих, хто отримав ушкодження на слизьких трасах.

Після п’ятничного дуатлону (зараз його на біатлонний манер стали частіше називати гонкою переслідування) тренер нашої прими Валерій Лесніков розповів, що травмовані реберні м’язи не дозволяють Валі працювати на повну потужність. Тому мріяти про медаль у когорті відмінно підготовлених суперниць марно. Хоча, попри біль, Шевченко фінішувала на доволі високій 14–й позиції. А от Марині Анцибор доїхати до фінішу завадили проблеми зі здоров’ям.

Головний тренер лижної збірної України В’ячеслав Яржинський назвав виступ жінок гідним, відзначивши 31–ше місце Тетяни Завалій. Сумчанка надає перевагу класичному стилю, але непогано впоралася і з ковзанярським.

Не перемога, а участь

Періодично радували нас результатами й наші майстри фристайлу. Утім суботня ква­ліфікаційна сесія лижних акробаток принесла українцям суцільне розчарування — до числа фіналісток із «синьо–жовтого» тріо не пробилася жодна. 22–річна Надія Діденко в першій спробі ще була 11–ю, але 15–та сума балів за повторний стрибок відкинула її на 13–те підсумкове місце. Для потрапляння в дюжину забракло зовсім трохи. Протилежна рокіровка місць принесла Ользі Волковій 14–ту позицію, а Ольга Полюк завершила турнір 20–ю.

Лише представницькою місією відзначилися й наші фігуристи та гірськолижниця. Єдина наша танцювальна пара, Ганна Задорожнюк і Сергій Вербилло, після двох прокатів посідають 13–й рядок протоколу. В обов’язковому танці, яким кияни цілком задоволені, вони набрали 11–ту суму балів, а в оригінальному — 16–ту. Сьогодні зранку за київським часом після довільної програми в цьому виді роздадуть медалі.

24–річна Анастасія Скрябіна із Закарпаття показала 34–й час у супергіганті, випередивши лише чотирьох спортсменок, що дісталися фінішу. Та й то непогано, адже одразу 15 гірськолижниць не змогли пройти всю дистанцію до кінця.

НЕБЕЗПЕЧНИЙ СПОРТ

Перерваний політ стрибуна з трампліна

На суботньому тренуванні стрибунів із трампліна К–125 травмувався українець Віталій Шумбарець. 26–річний представник Тернопільщини в польоті потрапив у потужний повітряний потік і, втративши координацію, впав на схил долілиць. На деякий час спортсмен знепритомнів, але його швидко привели до тями й гелікоптером доставили до госпіталю Ванкувера.

Обстеження за участю канадських та українських лікарів показало забій плечового суглоба та грудної клітки і відсутність переломів. Шумбарець перебуває в свідомості, але найближчі кілька днів проведе в стаціонарному відділенні, аби запобігти можливому виникненню ускладнень.