Еріх-Марія Ремарк, змальовуючи жахи Першої світової, писав: «Війна не варта жодного доброго слова... Єдине, що є в ній корисного, — вона гартує справжню дружбу». Усі людські досягнення, кожна риса характеру постає серед куль і вибухів в усій своїй істинності, ціна якої — саме життя. Підлість чи героїчна самовіддача на зламі людського існування піддаються найвищій перевірці на справжність, набувають особливого значення. Обгорнута коконом кіноестетики, ця «целулоїдна правда» стає символом, долею. Врешті — ім'ям.