У бізнесових колах Донеччини, що підтримують європейський вектор розвитку нашої країни, нині панують смуток і розчарування. Якби у підприємців була можливість зустрітися з польськими керівниками, то, напевно, йшлося б не лише про гучну і не вельми приємно пахучу історію з приватизацією польського металургійного комбінату «Гута Ченстохова» (нагадаємо, на тому тендері донецькі в особі корпорації «Індустріальний союз Донбасу» пролетіли, як фанера над Парижем, хоча згодом президент Польщі Олександр Квасьневський і обіцяв розібратися з цим питанням). Утім ті, хто прагне ввійти на польський ринок, уже мають з цього приводу свою точку зору. Останнім часом «кинули» у Польщі не лише «ІСД». Голова правління ВАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» Дмитро Талалаєв розповів про схожий за сценарієм тендер, який оголосила АС компанія Венглова в місті Катовіце для придбання саморятівників для шахтарів. Там теж донецькі пропозиції були кращими. Одначе з надуманих причин результати тендеру скасували, умови переписали і переможцем визнали саморятівник польського заводу «Фазер», який аж на кілограм важчий, розміром значно більший і дорожчий, ніж німецький «Дрегер». З таким «відром» польські шахтарі не бажають спускатися під землю, та з їхньою думкою не рахуються. А коли зважити, що до цього керівництро «Фазера» фактично саботувало попередні домовленості про виробництво сучасного конкурентоспроможного українсько-польського саморятівника, на кшталт того, який українці успішно випускають разом із чехами, то картина, разом з іншими прикладами, вимальовується досить чітка.