Далека-близька Антарктика: уряд продовжив Держпрограму досліджень на два роки
Державну програму досліджень в Антарктиці Кабінет міністрів України 30 грудня продовжив ще на два роки — до 2027 року. >>
Оборона обігових коштів увінчалася успіхом: Президент вирішив внести законопроект про введення ПДВ-рахунків у Верховну Раду і скасувати свої ж укази про введення спеціальних рахунків. Прес-служба гаранта повідомила, що процес введення ПДВ-рахунків вимагає комплекснішої підготовки і відповідного законодавчого забезпечення, тому було прийнято таке рішення.
Глава держави взяв до уваги численні пропозиції громадських організацій та підприємців щодо необхідності попереднього внесення відповідних змін до чинного законодавства, без яких неможливо забезпечити ефективне справляння податку на додану вартість до бюджету через окремі поточні рахунки, а також щодо подовження терміну їх введення для відповідної підготовчої роботи. Отож Леонід Кучма вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих поточних та окремих реєстраційних рахунків платників податку на додану вартість». Мета законопроекту — підвищити керованість і прогнозованість процесу мобілізації податку на додану вартість, запобігти незаконному відшкодуванню ПДВ та залучити до державного бюджету додаткові ресурси.
Законопроект визначає механізм «автоматичного» відшкодування податку на додану вартість органами казначейства, запроваджує «касовий» метод обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту. Цей метод грунтується на фактичному отриманні коштів від покупців за реалізовану продукцію або за надані послуги і дозволяє запобігти вилученню обігових коштів підприємств для сплати податку. Також законопроект передбачає поетапне зменшення ставки податку на додану вартість до 15 відсотків, що значно полегшить навантаження на платників податку. Втрати бюджету від зменшення ставки планується перекрити за рахунок підвищення ефективності ПДВ, розширення бази оподаткування та упорядкування пільг.
Ідею запровадити спецрахунки з ПДВ від самого початку критикували як непродуману. Підприємці відразу ж стурбувалися, що зменшиться обсяг їх обігових коштів. Від цього застерігали й народні депутати від фракції «Наша Україна» Віктор Пинзеник та Євген Жовтяк. А ще один «нашоукраїнець», Владислав Атрощенко, вніс на розгляд Верховної Ради України проект закону, який у разі його прийняття дасть можливість підприємствам користуватись своїми активами, зокрема тими, які вважаються бюджетним фондом (знаходяться на окремому ПДВ- рахунку) за умови відсутності поточного податкового зобов’язання перед бюджетами та Пенсійним фондом.
Не «утрясли» ідею і з фахівцями. При розробці механізму ПДВ-рахунків Міністерство фінансів не залучало Бюджетний комітет парламенту до співпраці, хоча він разом iз Комітетом ВР з питань фінансів та банківської діяльності є профільним по роботі з Мінфіном. Як зазначила перший заступник голови парламентського Комітету з питань бюджету Людмила Супрун, запровадження спеціальних рахунків з ПДВ не вирішить проблему покращення адміністрування цього податку. «На мій погляд, це дуже «сира» пропозиція,— заявила вона. — Для тих, хто добре знає бухгалтерський облік, вона виглядає просто смішно, оскільки не можна плутати схему ведення бухгалтерського обліку з елементарним веденням банківських операцій. Тому, запроваджуючи ПДВ-рахунки, ми не вирішуємо проблему з «метеликами» (фірмами-одноденками. — Авт.). «Запропоноване урядом введення спеціальних рахунків для розрахунків iз податку на додану вартість нав'язує банкам невластиві їм контрольні функції, — стверджує віце-президент Асоціації українських банків Антоніна Паламарчук. — Кожен платник податку — відповідає за сплату свого податку. Тому банки в жодному разі не повинні контролювати, в тій сумі заплачений податок чи не в тій».
Але найбільше, мабуть, насторожили авторів ідеї ПДВ-рахунків сигнали з ринку. Він відреагував на перше повідомлення з Банкової вкрай негативно. Торговці нафтопродуктами до початку квітня цього року підвищили великооптові ціни від 6 до 11 відсотків через спеціальні рахунки з податку на додану вартість, які планувалося ввести з 1 квітня. Такі дані навів агентству УНІАН директор Науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапегін. «Найвірогідніше, зростання цін пояснюється тим, що оптовики скористалися дестабілізуючою дією на ринок рішення про зміну порядку сплати ПДВ», — зазначив експерт. На його думку, пропозиція світлих нафтопродуктів на ринку скоротилася з причин, які лежать поза чинниками попиту і пропозиції.
Не послухатися ринку було б просто необачно, тим паче враховуючи рішучий намір Нацбанку утримати цінову ситуацію, що є зовсім не зайвим напередодні президентських виборів. Та й не забули ще про острахи «хлібного питання». Відтак і взяв гору здоровий глузд перед намаганням будь-що приборкати проблему з ПДВ. Тепер від законодавців залежить, аби кількамільярдний борг з ПДВ знову не потонув під «дев'ятим валом» нормотворчих помилок.
Державну програму досліджень в Антарктиці Кабінет міністрів України 30 грудня продовжив ще на два роки — до 2027 року. >>
Автомобіль — це не просто транспортний засіб, а ваш щоденний помічник. >>
НБУ презентував нову пам’ятну монету, присвячено Архангелу Михаїлу номіналом 20 гривень, яка виготовлена із золота 900 проби. >>
Місцеве припинення вогню оголосили в неділю, 28 грудня, на Запорізькій атомній електростанції: домовленості Україна та росія досягли за посередництва МАГАТЕ, щоб провести ремонтні роботи. >>
Виявляється, я з Васею їздила по гриби. Я — як пасажирка електрички, а він — як машиніст електропотяга, що курсує між Полтавою й Кременчуком. >>
Для України це перемога, проте не та, на яку сподівалися. Російські активи на суму €210 млрд залишились замороженими, натомість ЄС (за винятком Угорщини, Чехії і Словаччини) ухвалив так званий план Б — позику на €90 млрд для України на 2026-2027 роки. >>