Головне ­— не перемога, а участь?

Середа для наших олімпійців вийшла таким собі прохідним днем. На високі місця «синьо–жовті» не претендували, а забезпечували у своїх дисциплінах присутність українського прапора серед країн–учасниць.

Власне, виступали наші позавчора лише в санному спорті. Після з’ясовування стосунків чоловіками й жінками на одиночних санях останніми до розіграшу медалей у цьому виді приступили парні екіпажі. На відміну від «одиночників», яким на Олімпійських іграх дають аж по чотири спуски, дуети визначають найкращих усього за двома заїздами.

Братні зв’язки

Попри те, що на рідній землі наші санники практично не мають де тренуватися, в збірній України вони представлені аж шістьома спортсменами. У ніч із середи на четвер за київським часом серед 20 двомісних екіпажів у санному центрі Уїстлера змагалося й четверо наших чоловіків (жінки цю дисципліну не розвивають).

У першій спробі досвідчені львів’яни Андрій Кісь та Юрій Гайдук показали 17–й час, у другій — 15–й, тож у підсумку розташувалися на 16–й позиції. Чотири роки тому на Іграх–2006 в італійському Турині ця пара піднялася на дві сходинки вище. А 20–річний Тарас Сеньків і 19–річний Роман Захарків на своїй дебютній Олімпіаді боролися за те, аби не стати останніми. Продемонструвавши в першому заїзді 19–й результат, а в повторному — 20–й, наші хлопці таки залишили позаду румунський дует.

На чільні ж сходинки зійшли екіпажі з Австрії та Латвії. Що цікаво, обидва складаються з братів. 27–річний Вольфганг і 28–річний Андреас Лінгери повернули собі олімпійську корону, випередивши в обох спусках 26–річного Юріса й 24–річного Андріса Сіксів.

Санні пертурбації

Узагалі ж змагання з санного спорту вийшли «глевкими». Після загибелі грузинського спортсмена за день до початку Олімпіади організатори вирішили зменшити ризик травми й перенесли турніри чоловіків–одиночників і парних екіпажів на менш складну жіночу трасу. Таким чином скоротили не лише швидкість проходження дистанції, а й її довжину — приблизно на одну восьму.

У багатьох делегацій це викликало нарікання, адже цілеспрямовану підготовку спорт­смени й тренери проводили саме до швидкісного спуску, а він вийшов повільнішим. Відомий італієць Армін Цоггелер, якого вважали головним фаворитом, задовольнився лише «бронзою». А ще один зірковий санник, росіянин Альберт Демченко, взагалі залишився за межею призерів.

«Вийшло так, що ми чотири роки готувалися до однієї траси, а змагатися довелося на іншій», — буркотів Цоггелер. Армін визнав, що безпеку спортсменів треба брати до уваги обов’язково, але, на його думку, для майстрів високого рівня проходження швидкісної траси не було б проблемою.

Не промовчав і старший тренер збірної України Ігор Воропаєв. «Безперечно, нашими результатами ми не задоволені. Але головною причиною невдалого виступу вважаю зміну траси. І дівчат, і чоловічі двійки ми готували до вищих швидкостей, адже знали, яку саме дистанцію доведеться долати на Олімпійських іграх. Зокрема, на це звертали основну увагу під час останніх тренувальних зборів в американському Солт–Лейк–Сіті. Але після трагічного випадку з грузинським саннником трасу змінили, а з нею зменшилася й швидкість спуску. Як виявилося, ми, як і багато інших країн, до цього не встигли прилаштуватися. Те, що мало стати легшим, для нас виявилось складнішим», — підсумував фахівець.

Нервова підготовка

Позавчора наші мали виступати і в лижному спринті. Принаймні в попередню заявку у жінок українці внесли Вікторію Якимчук та Марину Анцибор. Але тренери, схоже, вирішили поберегти сили дівчат на естафету, адже на короткій дистанції високі позиції їм не «світили».

Дещо неспокійна обстановка збереглася в таборі біатлоністів. Стартове хвилювання спортсменів у спринті накладалося на «ляпи» організаторів у гонках переслідування. Президент ФБУ Володимир Бринзак навіть заявив, що судді розписалися в своєму повному непрофесіоналізмі.

До того ж не може не нер­вувати українську делегацію й те, що немає медалей. Змінити ситуацію наші збиралися вчора пізно ввечері — надії пов’язували з «індивідуалкою». До речі, її посунули на 20 хвилин на прохання телевізійників. У жінок українці виставили ту саму четвірку, що й на попередні гонки (Хвостенко, Підгрушна, сестри Семеренко), а в чоловіків до Дериземлі, Седнєва й Семенова додався снайпер Біланенко, котрий замінив Деркача.