Не ставте Україну попереду паровоза!
За даними статистики, у січні 2010 року рівень промислового виробництва в Україні до відповідного періоду минулого року зріс на 11,8%, а у сільському господарстві — на 5,4%. Тому очільниця Кабміну переконана: це заслуга її команди, «яка врятувала країну від кризи (!) всупереч руйнівній роботі, яку проводили всі гілки влади проти уряду». «Економіка починає ставати на тверді надійні ноги», — по–жіночому резюмувала ЮВТ.
Тим часом незалежні аналітики вперто твердять своє: нинішнє зростання виробництва можна пояснити насамперед його безпрецедентним минулорічним спадом. 15% падіння ВВП, які зафіксував Мінфін за 2009 рік, — найкраще цьому підтвердження. Нинішні майже 12 відсотків зростання нам подарувала головна постачальниця валюти до України — металургія: завдяки збільшенню попиту на світових ринках. Але ніхто не гарантує, що цей попит зростатиме і надалі. Оскільки наше промвиробництво залежить від металургії, а сама металургія — від експорту, то вести мову про якесь подолання кризи в той час, коли зовнішній ринок та світова економіка ще не відновилися, взагалі несерйозно. Сьогодні ж особливого зростання економіки у світі не зафіксовано.
Тож Україна у кращому випадку може нарощувати свою економіку паралельно до розвитку світової, але аж ніяк не швидше за неї. Думки експертів, скільки часу ще в нас триватиме криза, розділилися. Якщо, наприклад, екс–заступник голови Нацбанку Сергій Яременко вважає, що не менше року, то керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Сергій Бураковський стверджує, що до повного відновлення треба три–чотири роки.
У вас є план, панове вчені?
Фразу про зростання на 11,8% Прем’єр повторювала раз по раз. І дійшла висновку, що уряд, який досягнув такого глобального успіху, просто зобов’язаний не думати про жодні відставки, а «дивитися у майбутнє». Кульмінація майбутнього має відбутися наступної середи, коли на відкритому засіданні Юлія Володимирівна слухатиме доповідь про стан в економіці України та стратегію розитку на найближчі п’ять років. Зачитуватимуть документ представники спеціально створеної групи, що поєднала фахівців Академії наук, громадських організацій, що займаються прогнозуванням і оцінкою розвитку країни. «Плюс урядовці, плюс усі вчені, які сьогодні зможуть зробити свій внесок у цю справу», — перелічила Прем’єрка.
Найбільша інтрига запланованого засідання — чи використають у новій стратегії грунтовну працю Національної академії наук «Соціально–економічний стан України: наслідки для народу та держави», оприлюднену наприкінці грудня минулого року. Адже висновки, які зробили вчені, разюче контрастують із переможними реляціями урядових чиновників, і називають останні роки (у тому числі й час урядування Юлії Тимошенко) втраченими для економіки. Скажімо, питома вага промислових підприємств, які виготовляють нову продукцію, становить 13% проти 70—80% у розвинених країнах, а енергозатратність перевищує такий же показник західних держав у 2,6 раза. Натомість вчені оцінили рівень тінізації економіки, подолати яку ще на початку своєї каденції обіцяла Юлія Тимошенко, у 60%. На сучасному етапі така цифра становить загрозу національній безпеці України.
КОМПЕТЕНТНО
Калуш рятувати не будуть! Поки що...
Укріплення дамби в місті Калуші (Івано–Франківська область) може почекати... до ухвалення нового бюджету. Таку заяву вчора зробив виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський. Як відомо, згідно з указом Президента, в межах територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка–Калуська оголошена зона надзвичайної екологічної ситуації на строк 90 днів, а Верховна Рада виділила з держбюджету 560 млн. 807 тисяч гривень. «За попередніми навіть не розрахунками, а припущеннями Мінфіну, видатків на фінансування, зокрема, укріплення дамби буде потрібно значно більше», — сказав чиновник. На його думку, нині треба визначитися, чи шлях, який запропонував Президент, є оптимальним. Тим часом поблизу Калуша провалюється земля, руйнуються будинки та комунікації, шкідливі речовини потрапляють до рік... А з ухваленням нового бюджету на 2010 рік уряд так і не визначився.
Натомість пан Уманський не бачить проблем, де знайти кошти на інавгурацію новообраного Президента. «Як де? — перепитав він, пробираючись через телекамери до зали засідань. — У бюджеті, звичайно! Все буде нормально, не переживайте — знайдемо кошти, проведемо інавгурацію...»
А ТИМ ЧАСОМ...
Час пускати криголами
Прем’єр–міністр неабияк стурбована загрозою повеней, які можуть виникнути в Україні: існують прогнози, що рівень буде вищим за багаторічну норму. «Ми мусимо зробити певні кроки, які примушуватимуть місцеву владу, — заявила Юлія Тимошенко. — Адже вже сьогодні є постраждалі регіони: Крим та Дніпропетровщина». Серед першочергових заходів: руйнування льоду на річках — із застосування криголамних суден. Фінансувати масштабні проекти передбачається з резервного фонду бюджету, проблеми з наповненням якого є дуже гострими.