Сміття в хаті?

Люмінесцентні лампи і акумуляторні батареї, хімреактиви й отрутохімікати — лише невеликий перелік небезпечних для людей та екології відходів, утилізацією яких займається товариство з обмеженою відповідальністю «Елга» в місті Шостка, що на Сумщині. Воно єдине в Україні, яке отримало ліцензію Міністерства охорони навколишнього середовища на такий вид діяльності, оскільки має власну технологію екологічно чистого знищення токсичного сміття. Утилізації тут очікують понад 20 тисяч тонн небезпечних відходів по всій державі. Щорічно підприємство спроможне переробляти понад 1,5 тисячі тонн непотребу.

Чужий серед своїх

Тривалий час, а підприємство працює з 1991 року, жодних проблем у його роботі не виникало. Аж до 2008 року, коли на одного з трьох акціонерів ТОВ «Елга» було скоєно замах: невідомий тричі вистрелив у Андрія Поліщука з травматичного пістолета, коли чоловік заходив у ліфт. Правоохоронці й донині не встановили особу нападника. Як і не знайшли замовників. Минув рік і Андрій Поліщук з якогось дива переписав на одного зі своїх бізнес–партнерів — Ігоря Терещенка — 10 із 40 відсотків власних акцій. А 18 грудня минулого року пан Терещенко подав до Господарського суду Сум позов, у якому просив Феміду накласти арешти на рахунки підприємства, де є... одним із трьох акціонерів. Позивача не зупинило й те, що йшлося до нового року, і понад сотня робітників чекали на виплату заробітної плати.

Власне, перші непорозуміння між трьома акціонерами — Андрієм Поліщуком, Валентином Дюковим і Ігорем Терещенком, які володіють відповідно по 40%, 20% і 40% акцій ТОВ «Елга» — виникли в 2007 році. Вже через два роки вони отримали кримінальне продовження. «У вересні 2009 року Ігор Терещенко запропонував переписати на нього 10 відсотків моїх акцій, щоб мати змогу фактично одноосібно керувати підприємством. Я, звісно, відмовився», — розповів «УМ» Андрій Поліщук. Та невдовзі пропозиція прозвучала повторно. Щоправда, цього разу Поліщука запитали, чи знає він, де його донька, яка навчається в Києві. «Потім, буцімто припустивши, що вона у цей момент виходить із церкви, мені запропонували пересвідчитися у цьому. Коли я зателефонував доньці й переконався, що це справді так, то зрозумів, що за нею стежать. Ризикувати життям дитини після пережитого замаху на себе я не міг. Мені чітко дали зрозуміти: якщо відмовлюся продати частину акцій, з моєю донькою може статися «смертельний нещасний випадок».

Напередодні цих подій Ігор Терещенко скликав позачергові збори учасників ТОВ, на яких поставив питання про звільнення Андрія Поліщука з посади директора «Елги». Оскільки сам Поліщук як учасник зборів голосувати не міг, а Валентин Дюков — утримався, новоспечений власник «контрольного пакета» акцій одноосібно призначив на посаду... себе. Впродовж двох місяців правління нового директора економічна ситуація на підприємстві стрімко погіршилася. ТОВ чи не вперше з часу свого створення почало накопичувати борги. Запідозривши, що підприємство намагаються довести до банкрутства, запротестували і робітники «Елги». Відтак тут почали виникати конфлікти, наслідком яких стало звільнення кваліфікованих фахівців. «Через деякий час я зустрів Терещенка і відверто запитав, чи має намір він виводити підприємство з кризи. На що той відповів, що не буде цим займатися, оскільки живе у Києві. А потім запропонував повернути на посаду звільненого Андрія Поліщука. Додам, що Терещенко не стояв біля витоків створення підприємства, а одним з акціонерів став лише у 2005 році, коли очолив наше представництво в Києві», — пояснив «УМ» заступник директора ТОВ «Елга» Валентин Дюков.

Правосуддям і криміналом!

Повернувшись на посаду директора, Андрій Поліщук, цілком прогнозовано, звільнив з посади директора київського представництва ТОВ «Елга» Ігоря Терещенка. А останній подав до суду позов, у якому стверджує, що його звільнили незаконно. Відтак суд... заблокував усі рахунки і наклав арешт на майно товариства, позбавивши підприємство можливості вести будь–яку господарську діяльність. Складається враження, що, окрім судів, на стороні Терещенка «грають» і правоохоронні структури, і державні контролюючі органи. «З наростанням конфліктної ситуації лише за кілька місяців 2008 року до нас приїжджали 26 комісій із перевіркою, в тому числі — виїзна комісія Верховної Ради, — веде далі Валентин Дюков. — Звичайно, це неабияк дестабілізує роботу підприємства».

Стати повноправним господарем Ігор Терещенко, попри нотаріально переписані 10 відсотків акцій, може лише після внесення даних про зміну частки власника до Державного реєстру. Утім, оговтавшись і маючи підтримку трудового колективу, давати на це свою згоду відмовився уже сам Андрій Поліщук. Тож 10 лютого, як зазначено у зверненні керівництва підприємства до Головного управління боротьби з організованою злочинністю, до офісу компанії у супроводі «кремезних осіб увірвався Терещенко, який почав вимагати підписання документів, доцільність яких нікому не пояснював, погрожуючи при цьому застосувати «примусові заходи».

На цю заяву правоохоронці так і не відреагували. Тому вчора керівництво «Елги» направило звернення і в Генеральну прокуратуру. В ньому Андрій Поліщук припускає, що відсутність реакції правоохоронців на вчинення Ігорем Терещенком «незаконних дій» може бути пов’язана з неодноразовими заявами останнього, що «всі спроби вирішити це питання у правовому руслі будуть марними»: «Враховуючи, що з боку Терещенка вчиняються дії, спрямовані на захоплення товариства, вчинення погроз фізичної розправи над працівниками та ту обставину, що його дії мають суто кримінальний характер, прошу провести ретельну перевірку, за результатами якої притягнути винних осіб до відповідальності».

Тож саме від реакції столичних правоохоронців залежить доля підприємства, у плідній діяльності якого нині повинна бути зацікавлена саме держава. «Київ залишається останньою інстанцією, яка може вплинути на ситуацію, — з обуренням констатує Андрій Петрович. — Місцеві органи МВС, СБУ та суди вже давно стоять не на боці трудових колективів»...

Олександр КУТОВИЙ