Чому ви зі мною не розмовляєте?

Одинадцять тисяч гривень було виручено під час благодійного аукціону в столичному клубі Heaven. Увазі потенційних покупців було представлено незвичайні лоти: пікнік із дуетом «Пара нормальних», майстер–клас із відомим хореографом Дмитром Дікусаром, фотосесія зі співачкою Альоною Вінницькою, вечеря з гуртом «С.К.А.Й» та «фабриканткою» Анною Мухіною, чайна церемонія зі співаком Віталієм Козловським, запис відеокліпу з Камалією. «Продаватися» знаменитостей змусила цілком благородна справа, адже всі гроші, виручені під час аукціону, підуть на потреби дітей із дитячих будинків. У першу чергу — на закупівлю книг для бібліотек у сиротинцях, придбання іграшок, одягу, ремонт приміщень, а також оплату проїзду дітей до Києва, де вони зможуть побувати в театрах і музеях.

Матеріальна допомога — не єдина мета соціального проекту «Шлях дітей–2010». Адже просто дати грошей сиротинцю або купити подарунки — це легко (хоча й це потрібно). Значно важче — знайти час і поїхати в дитячий будинок, погратися й поспілкуватися з дітьми. «Ми маємо перейти на якісно інший рівень допомоги дитячим будинкам, — каже керівник благодійного фонду «Територія дитинства» Денис Бугай. — Пригадую, що напередодні Дня святого Миколая у сиротинці вишиковувалися черги з охочих привітати дітей, порадувати їх подарунками. Це чудово! Але сьогодні мало подарувати комп’ютер дитячому будинку. Треба дізнатися, чи вміють діти ним користуватися, а якщо ні — навчити. Сьогодні мало принести в сиротинець цукерок, треба зайти в бібліотеку і подивитися, чи є там книжки, які це книжки, що саме читають діти, чи запитує їх хтось про враження після прочитаного».

Мій колега якось ділився побаченим в одному з дитбудинків під Києвом. Діти нагодовані, вдягнуті. Всередині — чисто й затишно, на кухні — нова плита, в їдальні — хороші меблі (подарували спонсори), металопластикові вікна з красивими гардинами (теж від спонсорів). Єдине, що просила вихователька (а колектив у дитбудинку весь жіночий), — аби хтось приїхав і просто погрався з хлопчиками у футбол. «Ну не побіжу я у свої 55 років за м’ячем! А чоловіків у нас нема», — бідкалася жінка.

Живе спілкування із зовнішнім світом — саме така основна ідея цього соціального проекту, який охоплює дитячі будинки Київської області. Більше того, воно має навчальну мету. Скажімо, цього року (а проект проводять уже вдруге) «Шлях дітей» має чітко окреслений профорієнтаційний напрям — дітям у сиротинцях допомагатимуть визначитися з майбутньою професією. Як розповідають організатори, у цьому напрямі заплановано низку заходів. Для початку в дитячі будинки запросять фахівців із центру зайнятості, які розкажуть про ті професії, які на ринку праці мають сьогодні найбільший попит. Потім про особливості своєї роботи діти почують із вуст самих лікарів, учителів, перукарів, будівельників, яких привозитимуть у дитячі будинки. Після цього планують екскурсії безпосередньо в ті місця, де діти могли б у майбутньому працювати. Хлопчикам, наприклад, цікаво буде побувати на залізниці, в пожежній частині, дівчаткам — на кондитерській фабриці, у швейному цеху, перукарні тощо. Після цього кожна дитина матиме можливість пройти на комп’ютері спеціальний тест, який виявить її здібності та допоможе визначитися, до чого в неї найбільше лежить душа.

Важливо, що для роботи з дітьми буде залучено волонтерів із різних країн світу (вже є домовленості з молодими людьми з Індії, Тайваню, Бразилії, країн СНД). Спілкуючись із ними, підлітки ще й матимуть змогу розширити свій кругозір, дізнатися про життя за межами своєї країни.