Дефолт у кінці тунелю

Похмурі прогнози, що наша держава стрімко наближається до дефолту, тобто неспроможності виплачувати свої фінансові зобов’язання, днями, на жаль, знайшли чергове підтвердження. Голова Рахункової палати Валентин Симоненко заявив, що у стані технічного дефолту нині перебуває Державне казначейство. За його словами, станом на 1 січня нинішнього року на єдиному казначейському рахунку було 1,7 млрд. гривень, а сума зобов’язань становила 25,4 млрд. гривень! Минув місяць — і ситуація тільки погіршилася: хоча коштів на рахунку дещо прибуло — до 2,5 млрд. гривень, але й зобов’язання зросли до 28,3 млрд. гривень.

Причинами скрутного становища, на думку голови Рахункової палати, стало кредитування НАК «Нафтогаз України» і фінансування Пенсійного фонду з бюджету. З одного боку, це пояснює вперте небажання казначейства фінансувати потреби місцевих бюджетів, блокуючи доступ до їхніх же грошей, про що ми неодноразово писали. Але з іншого — з’являється закономірне питання про можливі наслідки для держави. «Сьогодні і справді економіка України потерпає від суттєвого зростання фінансових зобов’язань. Найбільше зростання відбулося восени і на початку зими минулого року. За моїми підрахунками, йдеться про 3,5 млрд. гривень, — розповів «УМ» директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. — Але головна біда в тому, що ці позики короткотермінові. Два піки погашень, за моїми підрахунками, відбудуться наприкінці березня і початку травня. Погасити їх ми, ймовірно, не зможемо, оскільки економіка в країні практично стоїть. Тому матимемо два виходи: або погашати через Національний банк традиційним шляхом купівлі облігацій, що не є добре, або реструктуризувати ці борги, замінюючи одні папери на інші. Проблема може виникнути, якщо економічні агенти не захочуть погоджуватися з умовами держави. Найпростіший шлях — адміністрування, перевірки — може виявитися не дієвим».

А це означає тільки одне: із технічного дефолт перетворюється на реальний. Значно поглибити проблему може політичне протистояння, яке ми бачимо зараз. Якщо чинний Прем’єр буде в опозиції до новообраного Президента, то говорити про активність суб’єктів господарювання чи інвесторів взагалі не доведеться.

Тим часом, за даними Рахункової палати, приріст державного боргу у 2009 році перевищив критичний рівень і досяг 35% від ВВП. При цьому, за їхніми ж підрахунками (офіційних даних Держкомстат досі не оприлюднив. — Ред.), ВВП України торік упав до рекордного в Європі показника 13,9%. Ревізори виявили також і значно більші проблеми з виконанням бюджету, ніж це показував уряд: оприлюднені Міністерством фінансів показники істотно перекручені, оскільки враховують безпідставне зарахування до дохідної частини держбюджету спеціальних прав запозичень на суму близько 14 млрд. гривень, переплату податків також на 14 млрд. гривень і невідшкодування податку на додану вартість на 23 млрд. гривень. Окрім того, Україна повернулася до давно забутої системи взаємозаліків і практикує списання боргів у бюджетному секторі.

Ще один метод «мухлювання» з цифрами: в дохідну частину бюджету записували... кредити від МВФ. Валентин Симоненко продемонстрував лист керівництва Фонду, адресований керівнику Нацбанку та в. о. міністра фінансів, де йдеться, що такі дії — порушення! «Але «круглі» цифри дорожчі за істину», — підсумував Валентин Симоненко.

Непроста ситуація в економіці залежить від дій нової влади і тому може або поліпшитися, або погіршитися. «Ми — на переломній точці й довго не втримаємося», — заявив Симоненко.

Якщо ж уряду не вдасться опанувати системну кризу і країна опиниться у стані дефолту, ми втратимо довіру зарубіжних інвесторів — і тоді доведеться починати все спочатку.

ДО РЕЧІ

Терміново перегляньте кошторис!

Голова Рахункової палати закликає Кабінет Міністрів терміново переглянути бюджетні видатки на фінансування Євро–2012. За його словами, кошти державного бюджету, призначені для Євро–2012, витрачаються неефективно, і чемпіонат може незабаром опинитися під загрозою зриву. «Треба переглянути весь підхід до формування видатків і перетворити Євро–2012 з іміджевого проекту, у променях якого купається влада, на міжнародний проект соціально–економічного розвитку, аби це був справжній поштовх для нашої економіки», — зазначає Валентин Симоненко. За його словами, з держбюджету вже витратили не один мільярд гривень на організацію чемпіонату, хоча очікувалося, що основним джерелом фінансування стануть іноземні інвестиції.