Дідусь згадує добрі старі часи: «Коли я був пацаном, матінка могла послати мене в магазин з одним доларом, а я повертався з 5 фунтами картоплі, 2 хлібинами, 3 пінтами молока, фунтом сиру, упаковкою чаю та дюжиною яєць. А тепер це вже неможливо — занадто багато камер спостереження».
* * *
Вечір. «Межигір’я». Віктор Федорович — дружині: «Оце вкотре перечитав класика марксизму Гоголя. Таки він правий: історія повторюється двічі. Перший раз як трагедія, другий — як фарс».
* * *
— Любий, у мене росте животик, здається, я вагітна...
— Ну так... Я навіть знаю, хто батько.
— Хто?!
— Хлібобулочний комбінат.
* * *
Дружина — чоловікові:
— Іваненко приносить додому зарплату 5 тисяч, Петренко — 3 тисячі, а ти — тільки тисячу.
Чоловік (наступного дня):
— Люба, я буду приносити 12 тисяч!
— Молодець! Як ти цього добився?
— Домовився. Тепер мені платитимуть раз на рік.