Ця жінка свого часу була однією з найбагатших осіб Європи, а знатне руське походження забезпечило їй сильні політичні позиції. Євпраксія–Адельгейда Всеволодівна, дочка великого князя київського Всеволода Ярославича, стала дружиною імператора Священної Римської імперії Генріха ІV. Однак життя її склалося нещасливо: Генріх IV виявився лютим чоловіком — знущався над дружиною, ув’язнив її у Вероні. Крім того, імператор належав до секти сатанистів, а вихована у побожній родині Євпраксія цього стерпіти не могла. «Євпраксія звернулася зі скаргою до Папи Римського, — розповідає пані Олена, — що було справжнім прецедентом: слабка жінка у ті часи виступила проти свого чоловіка–імператора! Її розлучили з Генріхом ІV, і Євпраксія повернулася на Русь, де в одному з монастирів закінчила свій земний шлях».
ДО РЕЧІ
Ідею проекту «Українці у світі» підказали швейцарці
Віднайти славетні імена, що припали пилом історії, — таке благородне завдання стоїть уже кілька років перед проектом «Українці у світі», започаткованим Всеукраїнським об’єднанням «За Помісну Україну!». Перші результати — унікальну експозицію портретів «Українці у світі» — можна побачити в Українському домі: по зернині небайдужі меценати, науковці збирали інформацію, шукали портрети видатних українців, аби створити вражаючу колекцію постатей з українським корінням.
Автор ідеї — Петро Ющенко, народний депутат України, голова ВО «За Помісну Україну!», — розповідає, що загорівся створити такий проект після відвідин Швейцарії. «Коли я побачив у Женеві, у невеликому барокальному палацику, музей зі скромною експозицією про досягнення швейцарців у світі, то одразу подумав: а скільки українці зробили! — розповідає Петро Андрійович. — Відтоді «лічильник» включився. Ідею підтримав президент Національної академії наук України Борис Патон, і ми взялися до роботи».
За кожною досліджуваною постаттю криється титанічна праця: трудилися історики, архівісти, художники, дипломати, адже чимало матеріалів надавали з–за кордону: Франції, Німеччини, Аргентини, Австралії... Проект надихнув й інших земляків на дослідження: у Пекіні, наприклад, в українському посольстві, теж зробили інформаційний куточок — «Українці в Китаї».
NOTA BENE
Нашого королівського цвіту...
Київські князі мали більше сотні міждинастичних зв’язків
із європейськими монархами
Київських князів X—XIII століття (а особливо — Ярослава Мудрого) можна вважати справжніми «тестями Європи» — такою кількістю шлюбів із королівськими династіями не могла похвалитися жодна інша держава, крім Київської Русі. Це була така собі дієва «шлюбна дипломатія». «За родоводами руських князів можна чітко простежити, які з європейських країн були пріоритетними партнерами Київської держави в її «сімейній дипломатії», — каже Олена Ясинецька. — Усі ці країни можна умовно поділити на три групи — скандинавські держави Півночі (Норвегія, Швеція, Данія); романо–германські держави Заходу (Франція, Англія, німецькі феодальні держави), слов’янські країни Сходу (Чехія, Польща тощо); до останньої групи можна зарахувати також середньоєвропейську Угорщину. Загалом же нараховується більше сотні випадків міждинастичних зв’язків київських князів із європейськими монархами».
До скандинавів, скажімо, київські князі ставилися з особливим «родинним» трепетом: як відомо, дружина самого Ярослава — Інгігерда — була дочкою шведського короля. Середня дочка князя Єлизавета одружилася з норвезьким королем Гаральдом III Сігурдссоном, а після його смерті — зі шведським королем Свеном II Естрідсеном. Дружиною сина і наступника Володимира Мономаха — князя Мстислава Мономаховича — стала дочка шведського короля. «Скандинавську» лінію «сімейної дипломатії» продовжував Мстислав і щодо своїх дітей: так, його дочка Інгеборга стала дружиною данського принца, інша дочка Малфрідь — дружиною норвезького короля, а після його смерті — данського.
Є «кварта» руської крові й у династіях монархів Франції та Англії. Перший із фактів «шлюбної дипломатії» з французами — це, звичайно ж, одруження дочки Анни з французьким королем Генріхом I Капетом. Володимир Мономах, наприклад, був одружений із дочкою англосаксонського короля Гарольда II Годвінсона — Гідою.
Набагато ширшими були династичні зв’язки Рюриковичів із феодальними державами Німеччини. Так, син Ярослава Мудрого Святослав був одружений із дочкою нижньосаксонського графа Ліппольда Штаденського — Одою; онука Ярослава — Євпраксія Всеволодівна (сестра Володимира Мономаха) мала в першому шлюбі за чоловіка північносаксонського маркграфа, у другому — імператора Священної Римської імперії Генріха IV. Її двоюрідний брат Ярополк Ізяславич (волинський князь) був одружений із дочкою мейсенського маркграфа, а їхня дочка Мехтільда — зі шварцбурзьким графом Гюнтером I.
«Проте чільне місце в картині «сімейної дипломатії» Рюриковичів X—XIII ст. посідали, звичайно ж, відносини зі східноєвропейськими сусідами, — зазначає пані Олена. — Як видно з літописних джерел, першою між цими сусідами була Польща. Так, одна з дочок Володимира Великого — Доброніга–Марія — одружилася з сином польського князя Казимира I Відновиника, Володимирів племінник і наступник — Святополк Ярополкович — із дочкою короля Болеслава Хороброго. Дружиною одного з синів Ярослава Мудрого — його спадкоємця на київському престолі Ізяслава Ярославича — стала дочка польського короля Мешка II Ламберта Гертруда–Олісава; чоловіком Ізяславової дочки Євдоксії згодом став син короля Болеслава Щедрого Мешко. Усього в літописі зафіксовано понад 30 випадків міждинастичних зв’язків Рюриковичів із польськими володарними родами».
Досить активними у XI—XIII ст. були й династичні зв’язки Рюриковичів з іншим західним сусідом — Угорщиною. Уже діти Володимира Великого були одружені з нащадками угорської володарної династії Арпадів. Продовжив цю лінію стосунків і їхній брат Ярослав Мудрий: його донька Анастасія–Агмунда була угорською королевою. Засновник першої галицької династії Ростислав Володимирович одружився з дочкою короля Бели I Ланкою (Оленою); його двоюрідна сестра Предслава Святославівна мала за чоловіка короля Ласло I Святого. З угорською династією Арпадів були поріднені й діти Мономахового сина — великого князя київського Мстислава: дочка Єфросинія, була одружена з королем Гейзою II, син Володимир (Володимир Мачушич), — із дочкою хорватського бана.