Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
«УМ» поцікавилася у провідних українських дизайнерів, яким став всесвіт моди без зірки Маккуїна. І попросила дати відповіді на такі питання:
1. Як ви сприйняли новину про смерть Александра Маккуїна? Що втратила модна індустрія з його відходом?
2. Окресліть, будь ласка, місце Маккуїна у світі моди. Що він привніс у моду, завдяки чому ми його запам’ятаємо?
3. Чи були ви на шоу Маккуїна, спілкувалися з ним? Яке отримали враження?
Андре Тан:
1. Для мене ця новина стала шоком. Я ходив як у воду опущений. Александр Маккуїн був доволі депресивною людиною, але при цьому — геніальною. Його останній показ був настільки красивим, що я подумав: «Чи можна зробити ще геніальніше?». Напевне, передчуття мене не підвело.
Тепер Леді Гага змушена буде ходити гола, тому що всі костюми для неї створював Маккуїн. А взагалі, я хочу сказати, що в нього були ідеальні економічні стосунки з інвестором, який працював за принципом: «Мені все одно, як продаватимуться колекції Маккуїна, головне, щоб він творив». Такого немає практично в жодного французького дизайнера, бо всі вимагають грошей–грошей–грошей. Колекції Маккуїна — фактично все от–кутюр, навіть його прет–а–порте неможливо було носити. Проте ми отримували естетичну насолоду. Він творив історію у світі моди, що дозволено не кожному.
2. Ми вдячні йому, по–перше, за складний крій, змішаний з кроєм XVIII століття. Особливо це проглядається в колекціях Givenchy, коли він працював там креативним директором. Також одна з його фішок — робота з пір’ям. Пригадуєте знамениті сукні з пір’я птахів? І шалене використання готичних образів — це його. По–друге, він увів моду на неймовірні театральні постановки. Кожен показ Маккуїна — це вистава. То він запрошує у закинутий цирк, то в депо, то у церкву, а одного разу показ відбувся в музеї природи.
3. Можна сказати, я не пропустив жодного шоу Маккуїна. Завдяки нашим українським моделям — Сніжані Онопко, Маші Тельній, Наталі Пирожковій, Альоні Османовій — завжди був на бекстейджі: міг усе помацати, спробувати на дотик і бачив самого Александра, хоча особисто не був із ним знайомий, але міг спостерігати, як він працює.
Наталія Каменська:
1. Коли почула, то спочатку продумала, що це якась інформаційна качка. Але так, на жаль, мода втратила генія. Він був не просто дизайнером, а художником, творцем. Усі його колекції і покази були настільки геніальні, що просто не можна було сперечатися з тим, що він один із найкращих представників світу моди нашого часу.
2. Александр Маккуїн приніс казку у світ моди. Всі його колекції — абсолютний кутюр, його моделі — наче героїні з казок. Можна сказати , що він був космічним дизайнером, дизайнером із майбутнього.
3. Я ніколи не була на його показах, але не пропускала його колекцій — він заворожував публіку своїми постановками. Думаю, це не можна назвати світом моди — це світ Маккуїна.
Віктор Анісімов:
1. Будь–яка смерть — це не дуже добре. А ще коли це така талановита людина...
2. Як на мене, це покоління — Гальяно, Маккуїн, Стела Маккартні — багато зробило для світу моди. Особливо Гальяно–Маккуїн. Вони були знаковими фігурами, тому що вдихнули нове життя у фешн. У них був новий погляд — і на кутюр, і на шоу, і на одяг, і на підходи до цього всього.
3. На показах я не був. Але якщо ти крутишся у цій сфері, то все одно слідкуєш за інформацією — навіть незважаючи на те, що часто перебуваєш у власному світі. Тим паче якщо це люди, які роблять щось незвичайне у власному характерному стилі.
Оксана Караванська:
1. Смерть будь–якої талановитої людини — завжди прикра. Тому новина, безперечно, сумна. Для індустрії моди це була одіозна фігура. Він не був визначним для бізнесу, але був дуже цікавий, абсолютно неординарний у культурологічному плані. Всі його колекції були енергетичні й цілеспрямовані. Маккуїн завжди робив покази, які мали серйозне ідеологічне підґрунтя. Теми, які він хотів донести людям, — переважно болючі, навіть агресивно–шокуючі. Сподіваюся, ви пригадуєте, що колись у нього працювала моделлю безнога дівчина.
2. Маккуїн — це неймовірний, дуже цікавий конструктивізм. Його покази можна було вирізнити завжди: якщо бачив хоча б дві колекції підряд, то в третій вгадував — це Маккуїн. Він ще був цікавий тим, що не повторював лінії фігури, а творив на жінці свою власну конструкцію.
3. Я багато відвідувала різних показів, але на його, на жаль, не потрапляла.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>