У середу в актовій залі Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова відбулася урочиста церемонія вручення нагород переможцям ХІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Відомий критик і журналіст Михайло Бриних у вишиванці білим по білому і радіоведуча Оксана Шпортько у леопардовій сукні провели церемонію нагородження на контрасті: Бриних у властивій йому іронічній манері, вродлива білявка з радіо в пафосних тонах. Коли Бриних пожартував: мовляв, спочатку думали дати Гран–прі рейтингу тому видавцю, хто висидить до кінця нашу п’ятигодинну церемонію, студенти педуніверситету, яких зобов’язали прийти на культурний захід, злякано запищали по кутках — що? які п’ять годин?
Дивлячись на зосередженого урочистого президента всеукраїнського рейтингу Костянтина Родика, який майже всю церемонію простояв у проході в залі, і на нього ж у светрі на тлі книжкових полиць на екрані, згадалась фраза дяді Федора з мультика про Простоквашино: до чого техніка дійшла. Насправді Костянтин Родик коментував з екрана кожну з шести номінацій рейтингу, коротко зупиняючись на видавничих тенденціях у тій чи тій галузі. Серед переможців–2009 опинилися переважно авторитетні видавництва, які не перший рік працюють на ринку, — «Критика», «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га», «Пульсари», «Дух і літера», «Факт», «Піраміда», «Темпора», а серед авторів теж знайомі обличчя — Костянтин Москалець (Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія), Тарас Федюк (Сучасна поезія / афористика), Василь Шкляр (Жанрова література (детектив / пригоди / фантастика / любовний роман / молодіжна проза), Мирослав Попович, і один дебютант прорвався в переможці — космонавт Леонід Каденюк. Його книжка «Місія — космос», видана «Пульсарами», отримала перше місце в підномінації «Науково–популярна література/Публіцистика». Перший космонавт незалежної України сказав, отримуючи нагороду: «Поки я не написав цю книжку, у мене було враження, що я не закінчив свій космічний політ». Гран–прі «Книжки року» отримала праця Олександра Найдена «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору», видана Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ. Продюсером цієї книжки був черкаський художник Микола Бабак.
Деталі, подробиці й коментарі з цієї події читайте в суботньому номері «УМ».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
