Орденоносець Осип Зінкевич приймає вітання від Віктора Ющенка. (Фото Михаїла МАРКІВА.)
«Мудрість, честь, слава» — девіз ордена князя Ярослава Мудрого. Серед відомих учених, митців, письменників і релігійних діячів директор незалежного видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич сповна відповідає цим словам. 9 лютого Віктор Ющенко вручив йому орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Президент України подякував Осипу Зінкевичу за «всю українську роботу, яку він зробив».
Українську культурну ниву Осип Степанович почав орати, будучи в еміграції в США ще 1968 року. Тоді він заснував видавництво «Смолоскип», яке друкувало і розповсюджувало твори українського самвидаву спершу українською, а згодом і англійською мовами. У 1991–му Осип Степанович зі своєю сім’єю переїжджає до Києва. Сьогодні він активно згуртовує молодь навколо «Смолоскипа», видає твори поетів і прозаїків, підтримує їх стипендіями, організовує поїздки по Україні, регулярно проводить зустрічі, конференції, літературно–політичні семінари.
Для Осипа Зінкевича вручення ордена князя Ярослава Мудрого стало великою несподіванкою. «Я не думаю, що заслужив на таку відзнаку, — зізнався «УМ» Осип Степанович. — Значків не люблю носити. Якщо буде ще одна медаль, десь повішу і при нагоді буду показувати, що маю такі нагороди».
Серед своїх досягнень директор видавництва виділяє насамперед бюлетень «Смолоскип України». «На півдні країни люди майже не бачать української газети. Ми щомісяця надсилаємо їм бюлетень, де друкуються молоді автори, — розповідає Осип Зінкевич. — Раніше була компартійна молодь, сьогодні до влади має прийти молода генерація з національною самосвідомістю. Тоді не буде таких протистоянь. «Дух руїни» Ольжича досі панує, у наших венах сидить нечиста сила — треба її якимось чином виганяти». На ділі видавець це робить через друк публіцистики з серії «Розстріляне відродження 20—30–х років», працями про націоналізм, лібералізм і демократію.
«УМ» приєднується до вітань Президента України і дякує Осипу Степановичу за його віддану роботу.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
