Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Ольга Рівняк.
Хто ходив до музичної школи, добре знає, як важко дитині вчити ноти і гами, тоді як непосидюче дитинство кличе до друзів та ігор. Колись маленька Ольга Рівняк витримала цей іспит і стала однією з найталановитіших скрипальок, заслуженою артисткою України, солісткою Національної філармонії.
Своє навчання пані Рівняк розпочала у Київській середній спеціалізованій музичній школі–інтернаті ім. М. В. Лисенка. Першим педагогом Ольги стала її сестра — Ярослава. Далі було навчання у Московській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського у класі скрипки професора Б. В. Бєлєнького. Удосконалювати свою майстерність скрипалька продовжила в аспірантурі Київської державної консерваторії в класі відомого скрипаля Богодара Которовича. Ще під час навчання в аспірантурі Ольга Рівняк здобула три великі творчі перемоги. Першу — на Всеукраїнському конкурсі ім. Лисенка, що приніс їй І премію. Другу — на Всесоюзному конкурсі ім. Ойстраха, теж І премія. Третю — у Франції на Міжнародному конкурсі камерної музики ім.
А. Русселя, де Ольга Рівняк удостоїлась Гран–прі.
— Пані Ольго, звідки у вас така любов до скрипки?
— Любов до цього найблагороднішого інструмента в мене з дитинства. Коли я приходила в гості до моєї хрещеної матері Ольги Аркадіївни, вона часто влаштовувала мені гру в скрипочку. І ось ця невинна дитяча гра почала переростати у серйозне захоплення інструментом: уже в шість років я брала участь у концертах у Тернопільському театрі.
— Вам легко давались ваші перемоги на різних престижних конкурсах?
— Щоб вийти в третій тур, а потім зайняти перше місце, потрібна щоденна робота над собою — інколи доводилося працювати по 6—8 годин на день. Але траплялися й курйозні випадки. В Одесі на конкурсі Ойстраха у третьому турі мені потрібно було зіграти два концерти з оркестром, зокрема, перший концерт для скрипки з оркестром Шостаковича. Напередодні ми провели репетицію, а зранку виявилося, що диригент зник. Знайшли іншого. І от під час вечірнього виступу я граю другу частину концерту і раптом чую — оркестр зупинився! Диригент опустив руки, а я продовжую грати у супроводі... лише одного фагота. Виявляється, лише один музикант з цілого оркестру добре знав цей концерт. Присутні навіть не здогадались, що трапилось! Зате члени журі високо оцінили цей творчий подвиг.
— Багато композиторів писали твори для скрипки. А ви особисто кого найбільше любите виконувати?
— На світі стільки чудової музики, що дух захоплює! Я переграла із задоволенням багато творів — від Баха, Вівальді до Лютославського, Жанни і Левка Колодубів. А мій улюблений композитор — Моцарт.
Віртуозну гру Ольги Рівняк захоплено вітали слухачі Німеччини, Італії, Японії, Туреччини, Польщі, Хорватії, Литви, інших країн. Паралельно із концертною діяльністю скрипалька вже багато років викладає у Національній музичній академії України, а нині ще й у Київській середній спеціалізованій музичній школі–інтернаті. Артистка щиро зізнається :
— Робота з молоддю дуже складна, час просто пролітає, адже займатись треба не за розкладом, а скільки потрібно. Я дуже задоволена тим, що мої учні працюють у кращих оркестрах України. Думаю, що для музиканта в житті головне — донести до слухача те, про що він хоче сказати своєю грою.
P.S. 14 лютого Ольга Рівняк святкуватиме 50–річний ювілей. З цієї нагоди 21 лютого у Колонному залі Національної філармонії відбудеться концерт, під час якого прозвучать шедеври світової музики — від Моцарта до П’яццолли.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>