Місце зустрічі змінити не можна

У деяких світових рейтингах міст за рівнем комфорту життя — зокрема відомого журналу «Економіст» — першу сходинку впродовж останніх років утримує Ванкувер. Добре розвинена міська інфраструктура, система медичного забезпечення, високий рівень безпеки — ось не повний перелік переваг цього міста з населенням 2,3 мільйона на тихоокеанському узбережжі. Більше того, провідне місто провінції Британська Колумбія позбавлене великих підприємств, що забруднюють атмосферу. Проте глобальне потепління, яке дісталося й заходу Канади, наробило клопоту організаторам Олімпіади–2010. Що вже казати про столицю наступних зимових Ігор — російський літній курорт Сочі.

Як не з неба, то з гелікоптера

Головною проблемою напередодні старту XXI зимових Олімпійських ігор стала відсутність снігу в місцях проведення турнірів зі сноубордингу та фристайлу. Та й лижники з біатлоністами скаржаться на зрив підготовки до змагань. Днями навіть подейкували, що їх можуть перенести до Калгарі, за 130 км від Ванкувера. Проте голова МОК Жак Рогге заявив, що примхи матінки–природи не завадять проведенню змагань у раніше визначених місцях. «Ми абсолютно не турбуємося з цього приводу й не плануємо ніякого запасного варіанту», — запевнив у непохитності попередніх задумів головний олімпієць.

Значно більше керманича МОКу хвилюють допінгові скандали, в яких найчастіше фігурують прізвища російських лижників та біатлоністів. Тож пан Рогге звернувся до найвищого керівництва Росії з проханням підсилити боротьбу з нечесними спортсменами.

Тим часом на гору Сайпресс, місце змагань зимових акробатів та сноубордистів, із гелікоптерів накидали вже близько 3000 кубометрів снігу. Його сюди підвозять величезними вантажівками з сусідніх гірських вершин. Відтак у фінансовому плані з’явилася, схо­же, незапланована стаття витрат.

До речі, за офіційними даними, на організацію Олімпіади Канада витратила трохи більше 1,5 мільярда доларів США. Водночас прискіпливі аудитори кажуть, що реальні витрати перевищують заявлену суму майже в чотири рази.

Головне — не перемога

Як відомо, такі спортивні заходи рідко стають збитковими для країн–організаторів. Споруджені торгово–розважальні центри, спонсорські контракти, витрати на готельне житло для 350 тисяч вболівальників, продаж прав на телетрансляції, за якими планує спостерігати майже половина планети, повинні сповна покрити попередні асигнування.

Щодо вартості квитків на спортивні арени, то за можливість на власні очі стежити за церемонією відкриття потрібно викласти близько 1100 «баксів». Тоді як відчути смак боротьби біля лижних трас можна й за 25 доларів.

Цікаво, що нові глядачі зимових видів спорту з’являться там, де, здавалося, про сніг та лід можна дізнатись тільки з книг або засобів масової інформації. Так, неодмінно вболіватимуть за свого співвітчизника в Гані — 35–річний гірськолижник Кваме Нкрума–Ачимпонг є першим зимовим олімпійцем в історії своєї держави. Прихильність до швидкої їзди на лижах з’явилася у ганця в той час, коли він жив із батьком у Великій Британії.

Навряд чи зійдуть на п’єдестал й австралійські бобслеїстки Астрід Лох–Уїлкінсон та Сесілія Макінтош, однак вихід на старт перегонів — це вже для них успіх. І взагалі, представниці Зеленого континенту лише в судовому порядку домоглися своєї участі в Олімпіаді.

ОВВА!

Які тільки курйозні травми не отримають спортсмени. Після невдалого виступу на одному з етапів Кубку світу зі стрибків із трампліна норвежець Бйорн Ейнар Роморен від розпачу вдарив рукою у стіну... і зламав мізинець. Тож бронзовий призер Олімпіади–2006 буде змушений змагатися у Ванкувері з травмованим пальцем, хоча й каже, що це йому не заважатиме.