За останні п’ять років (раптом це ще один позитивний вплив Помаранчевої революції?) стало модним подорожувати Україною. Гасло дитячого журналу «Люби і знай свій рідний край» набуло актуальності, а людей, які з ним живуть, записали в ряди «просунутих». Дивлячись, як друзі закуповують дорогі атласи автомобільних доріг, глянцеві путівники, інформація в яких застаріває раніше, ніж він встигне «доїхати» зі складу до книгарні, роздобувають тоненькі секретні буклети з інформацією про маловідомі, але саме тим і привабливі пам’ятки історії і культури, розумію, що на інформаційній туристичній ниві — цілина. Я констатую факт, покоряюся долі й віддаюся буденному плину життя, але інші люди роблять із цього висновки і щось змінюють на краще. Так, компанія R–media, яка спеціалізується на інтернет–технологіях, нещодавно запустила інтернет–телеканал «Музеї України» http://uamuseum.r–media.com.ua. Канал здійснює роботу у звичному для традиційного телебачення режимі безперервного мовлення, а також у режимі VOD (відео за запитом). На сайті вже є інформація про Музей космонавтики імені С. П. Корольова, «Музей втіленої мрії», м. Житомир, Національний музей–заповідник українського гончарства в Опішному, Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Теребля, Будинок–музей М. А. Волошина, Горлівський музей мініатюрної книги ім. В. О. Разумова, Історико–краєзнавчий музей «Сріберна земля» ім. Василя Тегзи, Меморіальний музей П. М. Ангеліної, Меморіальний музей О. С. Гріна, Михайлівський районний державний краєзнавчий музей імені Д. Є. Онопрієнка, Музей Гетьманства, Музей Івана Гончара, Оповіді про святого Миколая. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, Республіканський історико–археологічний заповідник «Калос Лімен».
Керівник проекту Артем Тарашкевич каже, що з одного боку R–media треба було протестувати платформу, з іншого — напередодні Євро–2012 такий продукт може бути затребуваним, а може, в далекій перспективі і комерційним,і нарешті, музеї — це установи, які мають що показати, себто цікавий візуальний ряд. Артем Тарашкевич знайшов музейну базу на сайті фонду «Україна 3000» і планомірно обдзвонює всі українські музеї з проханням надати відеопрезентації, слайд–шоу, записи з відкриття виставок. «Ідея з’явилася у вересні, — каже Артем, — наразі всі області ще не обдзвонили, але в процесі музейники підказують нам установи, які не ввійшли в базу, щойно відкриті чи не зафіксовані у довідниках. На маленькі музеї виходимо по телефону — інтернету там, як правило, немає, але про такі музеї охоче знімають телеканали, є у них і свої відеопрезентації. Представники багатьох музеїв, коли дізналися про такі можливості, сказали, що зроблять відеоматеріали про музей спеціально для нас. У планах — зробити повноцінний інтернет–канал, на якому будуть не тільки крутитися відеопрезентації музеїв, а й висвітлюватися події, виставки. А також зробити повноцінну студію з виходом в ефір».
Планів громаддя, але наразі київські айтішники зіткнулися з тим, що великі столичні музеї не дуже охоче йдуть на контакт, із недовірою ставляться і до невідомої компанії і до незнайомих людей. «Деякі музейники кажуть: у нас є інтернет–сайт, ви нам не потрібні. Але я впевнений, що вони не зовсім зрозуміли наші наміри. Тоді в нас не було серйозних партнерів, зараз ми ведемо переговори про співпрацю з фондом «Україна 3000». Вони нададуть нам право використовувати своє ім’я в листах на ім’я музейників, вони даватимуть посилання на наш ресурс, на початковому етапі це дуже важливо. Зараз ми підписали угоду про співпрацю з видавництвом Мінкульту. А ще я не очікував, що у київських музеїв немає відеоматеріалів у цифровому форматі. Пообіцяли підготувати матеріали Природничий музей, Києво–Печерська лавра. З регіонами працювати легше». А як же авторські права? «Якщо є автор відео і дані про нього, ми їх вказуємо. Ми не витягуємо нічого з інтернету, користуємося тільки тим, що надають самі музеї — ніякого піратства», — каже Артем. Ще одна проблема, з якою зіткнулися в R–media — мовна: жоден музей, крім Житомирського музею космонавтики, не має відеопрезентації англійською, а отже, для іноземних туристів половина інформації — вербальна — нівелюється. Але починати з чогось все одно треба.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
