Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
24-серійне продовження вітчизняної «мильної опери» про палке кохання султана Сулеймана і Роксолани ми побачимо лише через рік: як з'ясувалося, фільм на українські екрани не пустило керівництво Укртелефільму.
Утім самі артисти запевняють, що в цій ситуації вони — «невіноватиє», а не пустило фільм на українські екрани керівництво Укртелефільму. В останнього знімальна група просила лише 50 відсотків декорацій, стільки ж костюмів, павільйони і можливість стонувати фільм українською мовою, але з декораціями, наприклад, повна катастрофа — їх спалили. Проте знімальна група не звинувачує студію у навмисному саботажі проекту і називає ситуацію, що склалася, дрібним недбальством і традиційною халатністю керівництва Укртелефільму. «Спочатку декорації винесли на дощ і сніг, де вони мокли і розкисали близько п'яти місяців, зрозуміло що після такого кращого виходу з ситуації, ніж спалити їх, просто не було...». Замість великого павільйону для зйомок акторам виділили малий, а на правдиве відтворення давньої доби групі дали всього на двадцять процентів костюмів. А після завершення зйомок Укртелефільм відмовився тонувати («озвучувати») фільм українською мовою.
«Нахабство» Укртелефільму, за твердженням головного режисера серіалу «Роксолана-2» Бориса Нібієрідзе, продюсерів проекту розлютило не на жарт. Останні затялися, що конторі-ворогу кіно не віддадуть. З часом знайшовся і спонсор, який виділив гроші на україномовне тонування.
А от позиція керівництва студії «Укртелефільм» здивувала всіх — від акторів до продюсерів. «Логіку Укртелефільму зрозуміти важко. Якби вони виконали умови договору, то змогли б потім продати цей фільм за тисячу доларів, тоді як просили ми в них зовсім мало. Ну невже Укртелефільм має неміряно грошей, щоб ось так викидати їх на вітер», — дивується Борис Костянтинович. До речі, знімальна група витратила вісім місяців лише на те, щоб «вибити» із чиновників дозвіл на подальші зйомки цієї картини. Тепер колишні перипетії без сміху не згадують: за цей час виконавиця ролі Роксолани Ольга Сумська встигла навіть народити дитину. Водночас північні сусіди за показ погодилися заплатити набагато соліднішу ціну, навіть не торгуючись. «Продюсер у «Роксолани» був російський, але він не хизується тим, що допоміг чи зробив нам якийсь дружній жест, — він нормальний бізнесмен і заробив собі на цьому гроші. На жаль, це те, чого не розуміють наші державні чиновники», — каже Борис Нібієрідзе.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>