Учора Верховна Рада України відмовилася розглядати питання про відкликання наших миротворців з Іраку. На вимогу лідера комуністів Петра Симоненка це питання було поставлено на голосування, але не знайшло підтримки в сесійній залі. Поновлення дискусії про виведення миротворців iз «гарячої точки» зумовила смерть солдата Руслана Андрощука, якого вчора поховали на батьківщині.
Попри нерішучість Верховної Ради, в політичних колах обговорення цього питання не припиняється. Основним каменем спотикання став юридичний аспект справи: чи входить у функції миротворця участь у бойових діях? Рішенням Верховної Ради це категорично заперечується. Але зіткнення миротворців із реакційними силами неминучi, вважає директор Центру миру, конверсії і зовнішньої політики, і це, власне, входить в їхні обов'язки: «У даному випадку функція миротворців полягає в тому, щоб захищати і суспільні об'єкти, і мирних громадян від бойовиків», — сказав він у інтерв'ю «Форуму». Зрештою, втручатися у процедуру відкликання миротворців — не в компетенції депутатів, каже член Комітету з питань національної безпеки і оборони, «нашоукраїнець» Георгій Манчуленко. Згідно з Основним законом, таке рішення може приймати лише Президент на основі моніторингу Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. На думку іншого експерта — Петра Бурковського зі Школи політичної аналітики при НаУКМА (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), влада наполягатиме на перебуванні миротворців в Іраку доти, доки матиме розвіддані від коаліції, що ситуація в країні контрольована. Мовляв, якщо буде реальна загроза життю наших хлопців, то це не на руку саме Президенту.
Тим часом, як повідомив «УМ» голова прес-служби Міністерства оборони Костянтин Хівренко, станом на вчорашній день ситуація в Іраку залишається «напруженою, але контрольованою», українські миротворці й надалі перебувають на базі «Дельта», на аеродромі неподалік бунтівного Ель-Кута. Міноборони також спростовує інформацію про захоплення в полон українських солдат — її розповсюдили світові ЗМІ з посиланням на помічника повстанця Муктада аль-Садра. Те, що українські миротворці залишили Ель-Кут, не на жарт сполохало західний світ. Британська газета «Дейлі Телеграф» позавчора передала дані своїх кореспондентів у Іраку, що «українські миротворці залишили охоплене шиїтськими повстанцями місто Ель-Кут, незважаючи на наказ командування коаліційних сил не здавати позиції, і залишили в місті представників тимчасової цивільної адміністрації». Міноборони категорично заперечує такі дані і наголошує, що завданням українців було охороняти будівлю тимчасової адміністрації, від якої вони відступили на прохання американських представників: «До цього часу представники місцевої влади вже залишили будівлю, а місцева поліція розбіглася», повідомили «УМ» в оборонному відомстві.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
