Діанина біда

02.02.2010
Діанина біда

Маленька Діана та її мама потребують допомоги. (Фото автора.)

Маленькій Діані виповнилося лише чотири роки, але її молочні залози виросли більше, ніж у десятирічної дівчинки. Дитина страждає на рідкісне захворювання — передчасне статеве дозрівання. Це коли гормони в дитини виділяються, як у дорослої людини. Таких дітей в області двоє. Кожні три місяці їм треба колоти дороговартісний гормон французького виробництва. Цей преперат утримує закриття зон росту і стримує статевий розвиток. Без нього дитина може вирости лише до метра 45 сантиметрів, ще в дошкільному віці мати менструації та зіштовхнутися з нездоровою увагою суспільства. Уникнути цих проблем було б дуже просто, якби сім’я була заможною...

Лихо прийшло в сім’ю 26–річної черкащанки Наталі Бережок, коли її доньці Діані виповнилося тільки п’ять місяців. Мати помітила, що в дитини збільшилися молочні залози. Налякана жінка кинулася до лікарів. Після походу до Черкаської міської дитячої поліклініки тамтешній ендокринолог дав направлення до столичного Інституту ендокринології. Обстежували Діану і фахівці в «Охматдиті». Київські лікарі сказали, що в дівчинки порушено обмін речовин, через що, як пояснює її мама Наталя, «кістки рук у доньки розвиваються на півтора року швидше».

«Лікарі нам сказали, що Діані треба колоти дифірилін. Бо без цього гормона донька може не рости, а ще можуть піти місячні. Із нами з таким же діагнозом лежала трирічна дівчинка, то в неї вже два рази були місячні», — Наталя гортає папку, в якій зберігає папери про хворобу доньки і трохи не плаче. Річ у тім, що препарат потрібно регулярно колоти до моменту, коли дитині виповниться 10–11 років. Вартість однієї ампули становить майже п’ять тисяч гривень. Такі гроші для родини — дуже великі. А закупівлю таких ліків коштом Державного бюджету не передбачено.

Наталя каже, що подолати хворобу самотужки її родині не під силу, оскільки дифірилін дуже дорогий. Щомісяця Наталя одержує допомогу на дитину. Ця сума становить всього 627 гривень. Жінка підрацьовує на місцевому базарі, де за день може заробити 30 гривень. Але хіба на такі копійки дитину нагодуєш, одягнеш і вилікуєш? Жінка у відчаї. Із батьком Діани, який нині безробітний, вона розлучена. Тож допомоги від колишнього чоловіка — жодної.

Свого житла Наталя не має, тому вона з дитиною тулиться у квартирі колишньої свекрухи. Діана спить на двох кріслах, зсунутих докупи. Доки ми розмовляємо, дівчинка сидить на дивані й бавиться іграшками.

«Це моя найулюбленіша лялька, — каже Діана, показуючи нам невеличку ляльку. — Я її називаю маленькою дитинкою». Дівчинка балакуча, тож уже за мить вона охоче розповідає про свої іграшки, про дитячий садок та подружок.

Наталя в ту мить із любов’ю дивиться на доньку, але в її очах повно суму й туги. Мати каже, що донька часто скаржиться на болі в області пупка, а молочні залози вже зараз у неї збільшені, як на десятирічний рік. І продовжують рости. У які тільки владні двері не стукала бідна мати, але всі наче поглохли. Кажуть одне — у Держбюджеті на такі хвороби грошей не перебачено. І взагалі, «тепер усі в злиднях». Правда, разову допомогу в сумі 200 гривень виплатила їй черкаська міська влада, ще 250 гривень видала влада в Золотоноші, адже Наталя прописана в селі Піщане. Усі ці кошти, як і пенсія доньки, йдуть на дифірилін. На іграшки та звичайні дитячі ласощі вже не лишається...

Якщо хтось може допомогти цій матері та її дитині, то телефон черкащанки Наталі Бережок: 063 88 99 754.