А за душею — ні гроша!

Вітчизняні регіони переживають нинішню зиму особливо важко: погано працює комунальний транспорт, не виїжджає на виклики «швидка», не опалюються школи, люди не отримують належних їм соціальних виплат від держави. Усі ці негаразди можна пояснити дуже просто: місцева влада не може скористатися своїми грішми, заблокованими на казначейських рахунках. А якщо бути зов­сім відвертими, то уряд не просто «затискає» кошти, що належать регіонам, а використовує їх на свої потреби.

Корінь проблеми заклали ще наприкінці 2002 року, коли всім місцевим бюджетам наказали перейти на обслуговування в Держказначейство. Скептики тоді прорікали: якщо в урядовців закінчаться кошти, вони одразу ж покладуть лапу на ці рахунки, не надто замислюючись, чиї це гроші. Утім до літа минулого року дер­жава «грала» зі своїми регіонами порівняно чесно. Коли ж з’явилися перші заяви, що деякі міста не мають доступу до грошей, їх вважали політичними. До осені, коли дер­жавний бюджет «худнув» на очах, таких заяв ставало все більше, а після жовтня вони посипалися звідусіль.

Величезна «дірка» дер­жавного бюджету, про розмір якої Прем’єр–міністр воліє не говорити, змусила уряд посадити регіони на голодний пайок. Які саме суми використано не за призначенням — нині державна таємниця номер один. Адже сума залишку на казначейському рахунку належить до інформації, яка не оприлюднюється. За незалежними оцінками, рахунок іде на сотні мільйонів гривень.

Чи не найголосніше заявив про проблему Львів: місто опинилося на межі дефолту. Вірніше, навіть за межею: Львів допустив дефолт по одному із траншів своїх запозичень. Рейтингова агенція «Стандарт енд Пурз» присвоїла цьому обласному центру один з найнижчих рейтингів — «Вибірковий дефолт». Одразу ж з’явилися чутки, що Львів позбавлять права проводити «Євро–2012», адже робота на більшості об’єктів зупинилася. Утім після телефонної розмови з львівським мером, яка вигідно відбулася напередодні другого туру виборів, Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко погодилася виділити частину коштів для міста. В обмін на?..

Представник харківської мерії Ігор Шурма розповідає: «Казначейство не пропускає платежі медичних установ навіть зі спеціального рахунку, на якому знаходяться кошти, зароблені самими лікарнями. Тому медичні заклади, навіть маючи гроші, не можуть їх витратити на найнеобхідніше». У Дніпропетровську комунальні служби заправляли свої спецавтомобілі, черпаючи солярку відрами. «За останній тиждень казначейство не виплатило нашим комунальникам 5,2 млн. гривень, — скаржиться місцевий градоначальник Іван Куличенко. — Відтак наші робітники, працюючи наднормово, не отримують заробітної плати». Дніпропетровська мерія готова до радикальних дій і планує пікетувати місцеве казначейство.

Відсутністю фінансування пояснює голова Донецької облради Анатолій Близнюк аварію у місті Родненське, коли без тепла залишилися сотні мешканців багатоповерхових будинків. Як відомо, Донецька область подала в суд 22 позови на уряд, бо немає обіцяного фінансування. Міський голова Макіївки (Донецька область) Олександр Мальцев скаржиться, що міський бюджет був значно перевиконаний, але всі ці гроші «випарувалися». Відтак у місті формується заборгованість із зарплат, не виплачується фінансова допомога соціально незахищеним верствам населення.

За неофіційною інформацією, кошти місцевих бюджетів використовуються на кілька головних напрямів: видачу актів на право приватної власності на землю, що їх вручає Прем’єр–міністр під час передвиборчих поїздок регіонами. Також для придбання квартир, які роздають за схожою схемою. Але найголовніше — на трансферти Пенсійному фонду. Своєчасна виплата пенсій напередодні голосування — стратегічно важливий крок. Особливо, враховуючи, що пенсіонери завжди були найактивнішою частиною електорату.

Таке піклування про літніх людей можна було би тільки вітати, якби успіхи нинішнього уряду в пенсійному забезпеченні і справді були. Натомість же українські пенсіонери щодня стають убогішими. Як порахував колишній міністр праці і соціальної політики Михайло Папієв, у 2007 році середній розмір пенсії в Україні приблизно дорівнював російській пенсії — 80 євро. До того ж раніше у пенсійній реформі Україна йшла на крок попереду від Росії. Але за ці два роки урядування Тимошенко залишилася єдиною країною у Європі, де пенсії залишилися «замороженими». Внаслідок чого нині «середній» український пенсіонер і далі отримує свої 80 євро, а російський має на сто євро більше — 183.